«День звіра»: як врятувати світ

Кажуть, іспанське кіно 90-х трималося на Хуліо Медемі (Julio Medem) і Алєксі де ла Іглесіа (Álex de la Iglesia). Жоден їх фільм не обходився без фестивального визнання, принаймні національної кінопремії Гойя. Так і «День звіра» отримав 6 премій, зокрема – за режисуру, і ще на 8 був номінований, зокрема – як найкращий фільм.

Дивакуватий священнослужитель вирішує, що розгадав попередження про Кінець світу і що людство ще можна від нього врятувати. Потрібно лишень увійти в довіру до Диявола, для чого релігійник пускається берега (фразеологічний відповідник до «во всє тяжкіє»), знаходить собі в компанію шанувальника важкої музики, а потім знаходять у телевізорі справжнього сатаниста (грає Armando De Razza), який, відповідаючи на дзвінки у прямому ефірі, розповідає диявольський гороскоп.

Увірвавшись до квартири телеведучого, небажані гості силою змушують того зв’язати їх з дияволом. Аргументи на кшталт: «Всі, хто дивляться мою телепередачу і купляють мою книжку – справжнісінькі дурні!» – не діють. Все ж, виконавши якісь обряди, наївшись ЛСД і галюциногенних грибів, всі троє бачать диявола в козлиному тілі.

Але далі намагання врятувати світ заходять у глухий кут. Телеведучий повертається робити різдвяний спецвипуск свого містичного телешоу. Оголошує всім: «Різдва не буде, сьогодні – прихід антихриста, сьогодні – армагеддон!», і від осяяння розуміє, де треба шукати диявола. Йде з ефіру, вдаривши при цьому продюсера, і повертається до своїх новоспечених друзів.

Знайшовши сатанинське в групі неофашистів, герої вступають з ними в останній бій, який перетворюється на справжнє протистояння добра і зла. Телевізійника мало не спалюють, як-то люблять вбивати журналістів у кінах. Але герої, все ж, рятують світ, щоправда, ставши після цього нікому не потрібними безхатченками. А телепрограма знову почала виходити вже через 9 місяців, з новим ведучим, як би його не критикував погорілець.

Спеціально для Журналістики в кіно