«Гарнюня»: все заради кохання

теґи: Крістоф Оноре, Париж, Кохання.., кіномистецтво, Трагедія, французьке кіно

 

Кадр з фільму Фільм «Гарнюня» Крістофа Оноре – красива історія, головним героєм якої є Кохання. Прекрасне й трагічне, солодке й гірке, пафосне й прозаїчне. Один глибокий подих, що замість повітря наповнює твої легені почуттям. Почуттям, яким дихає кожен герой стрічки, яким він існує. Почуттям, від якого стискається в животі, тремтять колінця й паморочиться в голові. Заради якого хочеться жити і через яке хочеться померти.  

В одній з паризьких шкіл з’являться таємнича темноволоса дівчина з сумними очима – 16-річна Жуні. Кузен Матіас, який навчається в тій же школі, знайомить її зі своїми друзями й гарненька Кадр з фільму новенька дівчинка одразу ж стає симпатією юних парижан. З одним із них, наївним й закоханим до нестями Отто, Жуні починає зустрічатися. В той же час спалахує романтична іскра між нею та молодим вчителем італійської мови. Саме ця іскра стає початком кінця.

Молоді герої «Гарнюні» живуть в світі, дуже відірваному від реальності. Вони патлаті, непричесані й замріяні. В школі, де навчається Жуні, кожен закоханий і не думає ні про що, окрім кохання. Воно всюди, це вишукане французьке кохання: в парках і скверах, в кафе і в метро, на вулицях і в будинках. Воно всюдисуще і всенаповнююче. Воно зачаровує й лякає. Воно дарує насолоду й стискає від болю.

Кадр з фільму

Кожна з любовних історій фільму – це не історія двох. Це завжди любовний трикутник. Вся стрічка складається не з сюжетних ліній, а з сюжетних трикутників. Трикутник на трикутнику – і «Гарнюня» перетворюється на любовний багатокутник. Ця історія не має статевих ознак. Це нереальне кохання сучасних французів не гетеросексуальне й не гомосексуальне. Воно асексуальне. Воно пише ліричні любовні листи, приковує один до одного погляди двох пар очей, воно п’янить і змушує страждати.

Дивний красивий фільм з прекрасною музикою, прекрасною цілісною картиною акторської гри й прекрасною режисерською роботою.    

«Гарнюня» – це історія крайнощів. Юнацьких максималістських крайнощів. Так, кохання не вічне. Рано чи пізно воно згасне, залишаючи на серці рубець. Тільки смерть дарує почуттям вічність. Тільки розлука залишає їм чистоту. Герої стрічки здатні заради кохання на все: вони помирають, щоб зробити його вічним, вони тікають, щоб зберегти його красу.