«Гарнюня»: все заради кохання
Режисер: Крістоф Оноре
Актори: Гренуар Лепренс-Ренге, Естебан Карвахаль-Алегрія, Жан-Мішель Порталь, Леа Сейду, Луї Гаррель
Студія: Arte France, Scarlett Production
Прем'єра: 12.09.2008
Фільм «Гарнюня» Крістофа Оноре – красива історія, головним героєм якої є Кохання. Прекрасне й трагічне, солодке й гірке, пафосне й прозаїчне. Один глибокий подих, що замість повітря наповнює твої легені почуттям. Почуттям, яким дихає кожен герой стрічки, яким він існує. Почуттям, від якого стискається в животі, тремтять колінця й паморочиться в голові. Заради якого хочеться жити і через яке хочеться померти.
В одній з паризьких шкіл з’являться таємнича темноволоса дівчина з сумними очима – 16-річна Жуні. Кузен Матіас, який навчається в тій же школі, знайомить її зі своїми друзями й гарненька новенька дівчинка одразу ж стає симпатією юних парижан. З одним із них, наївним й закоханим до нестями Отто, Жуні починає зустрічатися. В той же час спалахує романтична іскра між нею та молодим вчителем італійської мови. Саме ця іскра стає початком кінця.
Молоді герої «Гарнюні» живуть в світі, дуже відірваному від реальності. Вони патлаті, непричесані й замріяні. В школі, де навчається Жуні, кожен закоханий і не думає ні про що, окрім кохання. Воно всюди, це вишукане французьке кохання: в парках і скверах, в кафе і в метро, на вулицях і в будинках. Воно всюдисуще і всенаповнююче. Воно зачаровує й лякає. Воно дарує насолоду й стискає від болю.
Кожна з любовних історій фільму – це не історія двох. Це завжди любовний трикутник. Вся стрічка складається не з сюжетних ліній, а з сюжетних трикутників. Трикутник на трикутнику – і «Гарнюня» перетворюється на любовний багатокутник. Ця історія не має статевих ознак. Це нереальне кохання сучасних французів не гетеросексуальне й не гомосексуальне. Воно асексуальне. Воно пише ліричні любовні листи, приковує один до одного погляди двох пар очей, воно п’янить і змушує страждати.
Дивний красивий фільм з прекрасною музикою, прекрасною цілісною картиною акторської гри й прекрасною режисерською роботою.
«Гарнюня» – це історія крайнощів. Юнацьких максималістських крайнощів. Так, кохання не вічне. Рано чи пізно воно згасне, залишаючи на серці рубець. Тільки смерть дарує почуттям вічність. Тільки розлука залишає їм чистоту. Герої стрічки здатні заради кохання на все: вони помирають, щоб зробити його вічним, вони тікають, щоб зберегти його красу.
Дуже чуттєва рецензія, після якої хочеться відразу ж подивитися фільм, шо я і зроблю (тільки ввечері), але де ж критика? чи фільм насправді ідеальний?))
дякую :)))
ну не те, щоб ідеальний. просто це якраз мій фільм :) він дуже своєрідний, але прекрасний :)
ммм вже качаю ...
не забудь поділитися враженнями :)))
полюбив Оноре після "Паризької історії", сподіваюсь "Гарнюня" поглибить
приємного перегляду :)
досить неоднозначне враження..цікавий фільм, хороша гра акторів..навіть спочатку вже думала сказати, що це він не збочений,як декілька французьких нових кін, які я нещодавно переглянула..але тут почалось..гомосексуалізм і тд..
щось є в цьому фільмі..можливо, справжність..а можливо, й навпаки..бо не кохати лиш тому, що це колись закінчиться, ну то, люде, все колись та може закінчитись..
сподобавсь музичний супровід, бо доречний і чіпляє.
пішла думати, коротше кажучи...
)
:)))))))))
ну от, фільм гарний, бо думати змушує, а висновки кожен має право робити свої... :)))
навіть спочатку думав, що дописувачі культурного порталу – адекватні... але тут почалось... гомофобія і т.д.
а фільм – просто пречудовий, хоча наступний фільм Оноре – "Ні, донечко, ти не підеш танцювати" – іще кращий)
обов"язково подивлюсь :)
думаю, що в своїй переважній більшості дописувачами і є адвекватні люди. вибачте, що "в родині та не без урода", просто я звикла думати і відчувати сама, а не залежати від того, що всі кажуть, що фільм супер-пупер і я скажу. я висловлюю свою думку..
фільм справді незвичайний і чуттєвий.
однак просто якось таки сумно, що фільмів без пролиття крові та інших пікантних сцен годі й шукати..ну от скажіть, нитка гомосексулізму в даному фільмі була обов"язковою? дозвольте не погодитись.
але з чим не посперечаюсь, та це з тим, що фільм безперечно вартий уваги, як якісне і цікаве кіно
Дуже класний фільм, раджу усім хто любить сучасне французьке кіно, Луі Гарреля, та меланхолійну музику.
Вперше зустрічаю українську версію перекладу назви, як на мене вона найвдаліша ).
погоджуюсь у всьому :)))
Раджу подивитись Les Chansons d'amour. Думаю наразi це вершина творчостi Оноре. Так. В ньому теж э гомо, що абсолютно доречно вписуэться. Думаю, що цей фiльм iдеально вiдокремлюэ кохання вiд сексу, така собi iсторiя кохання мiж чоловiком та жiнкою з погляду сучасноi людини.
PS. Оскiльки це м'юзикл бажано дивитись французькою з субтитрами
дуже дякую, подивлюся! :)))
Приэмного перегляду. Подiлитися враженнями. Бажано в новiй темi, щоб не було offtop )
безумовно :)))
Я боюсь таке дивитись...
ой, не дивись, не дивись краще...
бо буду плакати?
навіть я не плакала :)))
Подивилась. Дякую за гарну рецензію:)))Фільм дійсно гарний. А музика...Одразу знайшла саундтрек. Тепер насолоджуюся:)))
дуже рада, що Вам сподобалось :))) дякую! :)
Знайшла за порадами людей ще кілька фільмів Крістофа Оноре. Поступово передивлюсь:))) Люди таки можуть знімати путнє! Останнім часом стільки сміття передивилась, що "Гарнюня" – просто знахідка!
ага, насправді красиве кіно є, просто його треба шукати, тоді як сміття само лізе перед носа. я теж накопала ще фільмів Оноре, на черзі "Паризька історія" :)))
Гарного перегляду!
Нині подумалось: Жюні, хоч і тендітна дівчина, діяла, керуючись насамперед здоровим глуздом, відкинувши емоції і почуття, навідміну від деяких хлопців, для яких така поведінка мала б бути більш характерною:)))
Це ж треба, не відпускає фільм:)))От шо значить – хороше кіно:)))
маєте рацію :)))
я так перевіряю, чи справді сподобався мені фільм: якщо осмислюю день-другий-третій і так далі – значить справді вартісне кіно :))))
цікавий фільм, хоч і дуже здивував мене моментами, така зворушлива історія про підлітків, про любов...
мене теж здивував :)