«Спаситель»: між людяністю та війною

«Спаситель» належить до тих фільмів, де нема змісту зважати на технічні ляпи чи шукати історичні невідповідності. В цій військовій драмі немає крикливого пафосу й демонстративного моралізаторства. Тут немає чорного і білого. Це не кіно про боротьбу добра і зла. Є війна і є люди, яких вона перетворила на нелюдів. А ще – вибір, в якому над тисячами безглуздих трагічних смертей підіймається чиєсь одне маленьке Життя.

Сюжет фільму невигадливий: сумна історія про долю американського військового Джошуа, сім'я якого гине від рук ісламських терористів. Засліплений болем, Джошуа шукає вихід у ненависті. Сенсом його життя стає війна, де він може ненавидіти тих, у кого стріляє. Так він опиняється в Югославії початку 1990-х років, де в розпалі громадянська війна.

Війна «всіх проти всіх» засмоктує його. Він воює на боці православних сербів – його снайперський приціл перетворюється на калейдоскоп останніх секунд життя боснійських мусульман, яких за релігійною ознакою він вважав особистими ворогами. Сумлінний вояка не надто розбирається, в кого стріляти – вбиває навіть дітей, якщо вони хоч якось можуть загрожувати.

Але приходить мить, коли над тягарем усіх знищених життів з'являється шанс врятувати одне-єдине життя. Життя крихітної людини, яку доля витворила у зіткненні двох ненависних світів й вкинула в жорстоку різню бездушних істот. Істот, що колись мали право називатися людьми й у яких війна таке право відібрала.

І режисерська робота, і акторська гра в фільмі дуже хороші. Саме через реалістичність кіно дивитися дуже непросто. Вирваний у війни епізод чиєїсь долі моментами стискає горло. А сльози ще довго важко спинити.І то сльози навіть не співчуття чи розчулення. Напевне, то сльози сумної радості. Радості за Життя, яке підіймається над всіма безглуздими війнами безглуздих людей, над смертю і над ненавистю.

Жодна смерть на війні не має і ніколи не матиме ніякого сенсу, окрім смерті самої війни. Кожне врятоване життя дає тобі шанс зберегти право називатися людиною.

«Спаситель» – це хороше європейське кіно про сумління, про гріх і про вибір. Клубок філософських проблем, розплутати який – особиста справа кожного глядача.