Остання столиця 2011. Бої за Кам'янець
«Ворог був за рогом, зовсім близько. Та хлопці з Чоти пішої розвідки третьої залізної дивізії армії УНР про це не знали – як не знали й вояки з УГА, що вирушили в розвідку разом з ними. (Йшов 1919-ий рік, між Євгеном Петрушевичем і Симоном Петлюрою на короткий час запанував мир).
Наближення розвідників більшовики бачили – і підготувалися: вхід до розбомбленого будинку був закиданий мішками, за якими чатували солдати. З підвальних вікон стирчали дула гвинтівок, на горбку біля споруди чекав на свій час кулемет «Максим».
Вітер намагався зірвати з будинку та паркану поруч листівки: на них гігантський червоноармієць давив чоботом крихітного петлюрівця – «Будь бдительным!» І загриміли постріли, кулемети відпльовувались гільзами, а розвідники намагались поцілити у засідку гранатами.
Бій тривав з півгодини: бруківка вкрилась полеглими, більшовики відступали, і лише снайпер у вікні третього поверху продовжував відстрілюватися.
Попереду була ще одна битва – за ратушу...»
Ірина Пустиннікова
ой яка гарна!...