Плоди пізнання Ольги Пильник
Світ, привідкритий Ольгою Пильник у стінах галереї ICONART пригадує нам передісторичні часи едемського саду. Увійшовши у цей дивовижний простір, можна відчути себе перволюдьми, що крокували серед небачених відтоді дерев. Сад не як проминаючий горóдець, котрий залежить від пори року чи погодніх умов, але сад, як вічна сув'язь, в котрій немає відмінностей між геологічними порадами та рослинними видами, між тим що вже проминуло і тим, що ще залишилось.
Матеріал, з якого виконані дерева – водночас знайомий та незвичний. Глина. Ми звикли сприймати її як художню пластику, як прикрасу, зрештою, як ужиткове середовище. Однак ми не сподівались побачити глину як сад, як первомісце. У давніх переданнях про це було написано – перші люди з глини, однак такий символ-спогад залишався малозрозумілою метафорою, аж поки не оприявнились оці глино-дерева, цей земляний (у найпрямішому значенні цього слова) сад.
А разом з тим, цей сад – місце події, котра змінила людство. Тому цей сад ще називають центром всесвіту (axis mundi) – адже саме тут все почалось. Подію цю можна означити по різному: гріхопадіння, благословенний гріх, початок пізнання... про влучне означення нехай сперечаються богослови, а для художника важливо передати настрій та переживання, пов'язані з цим місцем й з цією подією; спробувати уявити оте далеке (а може насправді таке близьке) середовище.
Саме тому виставка доповнена давніми текстами, кожен з котрих по своєму описує події в предвічному саду. Так у різних релігійних традиціях одна й та ж подія інтерпретувалась по різному, наголошуючи дещо відмінні теми. Видатний філософ та релігієзнавець Мірче Еліаде пише з цього приводу: «Ми зустрічаємо священні дерева й обряди з ними пов'язані, в історії кожної релігії, в народних традиціях усього світу, в первісній метафізиці та містицизмі, не кажучи вже про іконографію та народне мистецтво... Однак ні феноменологія, ані історія релігій не можуть обійти факту нероздільного зв'язку між природою та символізмом, адже священні дерева означали трансцендентну реальність. Освячуючись, «профанна« сутність рослин змінювалась; в діалектиці священного одна частина (дерево, рослини) означають цільність (Космос, життя).«
Незвичайною виставкою «Плоди пізнання« Ольга Пильник творить не лише власну зворушуючу інтерпретацію давніх релійних переданнь, але також пропонує глядачам нагоду сприйняти мистецький твір зі середини. Адже естетичне враження тут творять не окремі об'єкти, але їх сукупність та взаємодоповнюваність у даному просторі і в даний час. І таке середовище ми не можемо розглядати з якоїсь зовнішньої точки, але щоб його пізнати ми повинні в нього увійти...
Текст: Маркіян Філевич
