«Абетка грошей» Бодо Шефера: дитяча книжка для дорослих

Почавши читати книжку Бодо Шефера «Пес на ім’я Мані, або Абетка грошей», я змінювала свою думку про неї декілька разів. Перше відчуття невідповідності я довго навіть для себе не могла сформулювати. Виявилось, все просто – я вперше тримала в руках книжку про гроші шрифтом 14 пт з максимумом слів на сторінці – 150. Мені здавалось, що є речі, про які дитина не мусить задумуватись, і гроші я вносила в той список речей.

Про Бодо Шефера відомо небагато. Сам він розказує, що ще в молодості не вмів поводитись з грошима, тому швидко залишився без цента в кишені. На фінансовому дні його осяяла думка знайти собі вчителя – людину, яка вміє поводитись з грошима і навчить і його цьому. Потім йде згадка про невідомого мільярдера-нафтовика, котрий дав поштовх Бодо до успіху, і ось Бодо Шефер перед нами. Усміхнений, успішний і … засекречений. Пошуки в гуглі не дали відповіді на питання, на чому ж Шефер все-таки сколотив свої мільйони, і, здається мені, що принаймні половина його статків – збори з продажу книжок і проведення семінарів.

Нині Шефер – ікона успішності і популярний бренд. Хоча поради його не такі й новітні – заощадження, пошук нових джерел заробітку і вкладання грошей в інвестиційні фонди. Останнє в умовах розвинутого капіталізму більш актуальне, ніж у нас. В Україні можна запропонувати банкам розповсюджувати книгу безкоштовно  – для повернення довіри до цієї сфери.

Охопивши всю можливу цільову аудиторію семінарами і аудіо-книгами, Шефер прицілився на дітей, написавши книжку і для них. Загалом, книжку важко назвати дитячою. Хіба що так – «дитяча книжка для дорослих».

Дівчинка Кіра знаходить собаку, який не тільки вміє розмовляти, але й допомагає їй зробити перші кроки до фінансової незалежності та краще зрозуміти, як «робити» гроші і що з ними робити. Через дитячу напівказку автор звертається до сформованих особистостей, які знають, чого хочуть і лише шукають шляхи до досягнення своєї мети. Жодна економічна освіта не вчить нас веденню особистих фінансів. На тематичні тренінги записуються тільки особливо свідомі, але це – дійсно те, що необхідно нам в повсякденному житті. Система освіти і традиції виховання не допомагають дітям формувати своє ставлення до грошей. Те, що ми чули в дитинстві, зводиться до «треба бути економним», «ми не можемо купити одразу всі барбі» тощо. В таких умовах важко мріяти про щось більше, ніж мати стільки грошей, аби вистачило на всі барбі. Вирісши, ми так само раз за разом ставимо собі цілі на споживання, підтверджуючи істину «чого бідний –  бо дурний, чого дурний – бо бідний». Деколи здається, що книжка дещо спрощена, адже всі головні герої знаходять собі шлях заробітку й так і не зазнають фіаско, що, погодьтесь, занадто ідеалістична ситуація.

Не знаю, чи допоможе ця книга вирватись з того кола, але в неї є точно кілька плюсів. Найперше – втамувати цікавість особливо допитливої малечі. Друге – зекономити гроші на відвідання семінари. І третє, найголовніше, – самому просвітитись в найпростіших принципах і на власному прикладі вчити дітей поводженню з грошима і, можливо, років за 20 відкладання 10% вашого прибутку ви нарешті зможете жити на відсотки.

Рано чи пізно (а швидше рано) кожна дитина піднімає питання про гроші. І якщо ви не знаєте, як на нього відповідати, чи хочете, щоб вона ставилась до грошей серйозніше – ця книжка точно для вас. Та перед тим, як давати її дитині – не полінуйтесь прочитати її самі.