Дві негламурні дівчачі історії від Жаклін Вілсон

«Історія Трейсі Бікер» та «Дитина-валіза» – дві книжкові новинки 2010 року, які не повинні пройти повз увагу маленьких читачів та дорослих любителів дитячої літератури. Саме з цих повістей починається наше знайомство з творчістю Джаклін Вілсон, однієї з найвідоміших британських дитячих письменниць сучасності.

 Джаклін Вілсон відома майже цілому світові як авторка численних «дівчачих» історій, що надовго запам’ятовуються не лише яскравим образом головної героїні, а й своєю правдивістю, глибиною, зворушливістю, добрим гумором та оптимістичним настроєм. Найбільшою популярністю вони користуються серед читачів віком від 7 до 15 років. Свої сюжети Вілсон будує навколо образів звичайних дівчаток, що потрапляють у складні обставини: переживають розлучення батьків або чиюсь смерть, мають певні психологічні проблеми чи змушені жити в сиротинці або ж терпіти знущання однолітків. Ці історії найчастіше оповідаються від першої особи, з дитячої точки зору, і читач, що немов опиняється в шкурі головної героїні, отримує максимальний досвід співпереживання. Часом такі дитячі оповіді засмучують її дорослих читачів, зізнається авторка, бо показують їх, тобто батьків, не завжди з хорошого боку.

 Джаклін Вілсон, однак, не грішить апологією дитинства, намагаючись бути об’єктивною й неупередженою у змалюванні юних характерів, часом вередливих, злих і навіть агресивних, але в жодному разі не підробно солоденьких і неприродно правильних. Така чесність, безперечно, є одним із найбільших достоїнств її творів. Весела розмовна мова героїнь-оповідачок робить прозу Вілсон легкою у сприйнятті, як і оптимістичний настрій її творів. «Я намагаюся завершувати свої книжки поміркованими гепі-ендами, бо не хотіла б, аби хоч одна дитина відчула відчай чи зневіру. Я хочу показати дітям, що завжди можна знайти вихід», – цитує Guardian авторку.

 «Історія Трейсі Бікер», написана 1991 року, розпочинає серію книжок про дівчинку Трейсі з дитбудинку. Саме ця книжка принесла авторці славу й визнання, хоча була вже далеко не першою в її доробку. Головна героїня, 10-річна Трейсі, - звичайна дівчинка, що вже тривалий час мешкає в сиротинці – їй не щастить із прийомними батьками. Трейсі болісно реагує на свої життєві обставини, проявляючи себе неслухняною вередухою, що не проти розквасити носа своїм кривдникам. Поза тим Трейсі – це вже особистість, жвава, кмітлива, життєствердна, трохи кумедна й не схожа ні на кого. Усе, що їй потрібно, – це власний дім і трохи любові. І Трейсі отримує свій шанс. Повість написана й оформлена у вигляді дитячого щоденника, з традиційними графами для заповнення, а також малюнками, карикатурами та всім тим, що можна знайти в дитячих «секретних зошитах». Цікавий симбіоз тексту й малюнка в цьому та інших творах Вілсон гарантує дитині захопливе й веселе читання.

Головна героїня «Дитини-валізи», дівчинка Андреа, болісно переживає розлучення батьків. Вона не лише втратила родину, але й постійний дім, і «кочує» тепер щотижня між двома новими оселями, зупиняючись по черзі то в тата, то в мами. Щобільше, вона мусить тепер призвичаюватися до нових родин своїх батьків: мавповидного, в її баченні, вітчима, мачухи-хіппі та їхніх численних дітей. Дитина починає ідеалізувати своє минуле, байдужіє до теперішнього, втрачає успішність у школі, конфліктує зі зведеними братами й сестрами. Якірцем, що утримує дитину на плаву, стає іграшкове кроленя Редька (прототип якого, до речі, є в самої Джаклін Вілсон). Та поступово сила дитинства бере своє, і дівчинка вчиться жити по-новому. А її статус «дитини-валізи» з радикально негативного перетворюється на дуже виграшний, адже тепер замість однієї Андреа може мати цілих дві люблячі родини.

  Попри те, що авторка у своїх текстах торкається ось таких непростих тем, її дитячі повісті аж ніяк не можна назвати похмурими чи навіть просто «серйозними». Доброзичлива іронія, життєствердний гумор та оптимістичне бачення світу визначають суть книжок Джаклін Вілсон. А її тонке розуміння дитячої психології та вміння приймати дітей такими, якими вони є, можуть бути вельми повчальними для дорослого читача. Джаклін Вілсон, безсумнівно, вдалося знайти успішну та комерційно привабливу формулу «золотої середини» між розважальною та справді глибокою літературою для дітей.

 Повістями «Історія Трейсі Бікер» та «Дитина-валіза» видавництво «Навчальна книга – Богдан» започаткувало серію «Дівчатка Джаклін», в якій плануються до друку ще як мінімум чотири повісті Дж.Вілсон. Український переклад творів підготував Володимир Чернишенко, відомий українським читачам роботою над «Книгою драконів» Едіт Несбіт, «Невгамовною Кейті» Сьюзен Кулідж, перекладами з Р.Кіплінга та іншими текстами.  У даному разі перекладачеві вдалося гарно відтворити жвавий розмовно-дитячий стиль текстів Вілсон живою українською мовою.

 Ілюстрації Ганни Осадко стилізовані під дитячі малюнки й натякають на оригінальне оформлення книжок знаного британського художника Ніка Шаратта. Прості «бюджетні» видання повістей (що пасують їм значно більше за такі популярні нині у сфері дитліт «красивості»), роблять їх доступними для покупців навіть із дуже скромним гаманцем.