У царстві Мельпомени
Драматургія – не просто літературний вид чи складова театрального дійства, а й «теорія можливостей представляти світ» (за П.Паві). Вона презентує особливі ігрові моделі світу, які вбирають основні константи свого часу і свого народу, транслюють їх наступним поколінням та іншим культурам і впливають на них. Це нікальний феномен культури, складний, елітарний і надзвичайно важливий для кожного народу.
(Із прологу до збірника "Авансцена")
Новий інформаційний проект центру імені Леся Курбаса знайомить українського читача з плеядою сучасних драматургів. Серед них митці різного віку та поколі ння, як вже знані, так і ті, котрі очікують своїх постановок на сценічних майданчиках. Власне, якщо глобально говорити про нашу нову українська драматургію, то остання дуже важко доходить до глядача-читача. Як справедливо нарікають упорядники цього видання, причин тут багато, але основна звичайно - відсутність будь-якої підтримки з боку держави. До цього можна додати і хуторянське мислення керівників національних театрів, які в основному орієнтуються на українську класику, яка мало відповідає потребам часу, і неможливість молодим митцям пробитися крізь броню бюрократичних перепон, щоб побачити власні "дітища" на сцені, і гнила, ще радянська система за якою працюють театральні заклади, і авантюри з авторськими правами різних чинодралів та бізнесменів, які хочуть нажитися на інтелектуальному продукті таких незахищених і нікому непотрібних в цій країні митців. З огляду на ці та багато інших труднощів у театральній сфері дивуєшся лишень тому, що є ще ентузіасти (Ярослав Верещак, Олег Миколайчук, Неда Неждана), які спроможні докладати максимальні зусилля, аби такі драматургічні проекти народилися на світ (!).
Збірник "Авансцена" складається з двох розділів: перший уміщує понад тридцять, а другий одинадцять біографій авторів. До них також додаються короткі анотації до п´єс. Для себе відкрив цікаві й оригінальні твори: Павла Ар´є, Артема Вишневського, Лесі Волошин, Валерія Гітіна, Олександри Погребінської, Олега Гончарова, Надії Ковалик, Валентина Тарасова...Звичайно, хотілося б не тільки почитати про їхні драми, а й побачити очима. На щастя, є автори, п´єси яких я мав насолоду дивитися в різних місцях: в театрі "МІСТ" спектаклі Олександра Вітра "Станція, або Розклад бажань на завтра" та Неди Нежданої "Самогубство самоти", "Той, що відчиняє двері"; також в університеті ім. Драгоманова постановку твору Олександра Гавроша "Ромео і Жасмин". Порадувало також те, що в рубриці "Дебют" є твори молодих літераторів (Катерина Бабкіна, Любов Якимчук) про яких я вже писав. А отже, ці митці розширюють тематичні рамки своєї творчості, випробовуючи власний талант не тільки в поезії, а й у царстві Мельпомени. Заключним акордом в книжці є розділ про різні драматургічні проекти. В ньому вміщена інформація про: електронні бібліотеки, збірники анотацій п’єс, науково-практичні конференції, майстер-класи за участю українських та зарубіжних драматургів, театральні конкурси, фестивалі тощо.
Для всіх закоханих у сучасну драматургію та театр людей є прекрасна можливість завантажити "Авансцену" за цим посиланням.
