Непереможна Сокира Перуна

Підгострили сокиру. Ох, підгострили.

Якщо вам відомі попередні видання гурту, то цей диск стане відкриттям. Тільки от чи приємним? За власним досвідом скажу, що в мене реакція вилилась у питання «що це», «як же так», «а де ж…» і таке інше. Переслухування альбому можна порівняти з фізичними навантаженнями. Щось типу того, коли намагаєшся пересилити себе, поставити дух над тілом, і зрештою, таки виконати фізичні вправи понад номінальний норматив.

Якщо ж ви ще не знаєте які музикування випускає у світ божий Сокира Перуна, то знайомство з ними можна почати і з цього альбому. Хоча одразу скажу, що він стоїть досить осібно у дискографії гурту. Що ж до самого гурту, то це одні з тих, завдяки кому розумієш, що не одинокий у цій країні. Що комусь на цій землі теж мало що посміхається. Таке воно, наше минуле. Не нами спотворене, але нам бути тим же минулим і водночас предтечею майбутньому наших дітей. І це один з головних кодів, закладених в альбом.

Отже. Найжорсткіший альбом Сокири Перуна. Трешовий. З мінімальним набором гітарних соло. Тільки дві композиції попускального напрямку в плані муз.вантаження. Це «Останній бунт», композиція ніби йде навздогін з попереднього диску «І мертвим, і живим, і ненародженим», та «Братья в Вальхалле», як натяк на майбутнє видання «Слово», але зараз не про нього. Invictus. Ось де взірець. Без ячіння, нюні, нарікань, благання і взагалі сліпої віри у манну небесну. Взяти сокиру і трощити усе що заважає жити. «Ні» толерантності. Олесь Бузина нервово гризе в кутку свою «Тайну історію України-Русі» під музичний супровід «Січі» та «Байди».

Тексти приємно радують відсутністю стандартних кліше. Все самодостатньо, патріотично, критично, правдиво, гучно, потужно. Тут є все. Навіть палкий привіт Санджею Аделаджі у Black shepherd.

Дещо неприємно було почути такі оковирності як то «не стой осторонь» у True till death (bonus) та «дякував усіх богів» – Invictus (bonus). Про англомовну частину нічого не казатиму бо не розуміюсь на «ленгвічі». Зауважу тільки, що музичний супровід повністю ідентичний як в англомовній версії, так і в українському варіанті пісень.

А взагалі-то слухайте самі і робіть висновки. Або не слухайте, тільки тоді висновки робитимуть за вас інші.