Вечір воїнів «Армії світла»

Новий диск Віктора Морозова і Четвертого Кута

Між боями Армія Світла має невеликий перепочинок. Тут вони не просто собі лежать та дивляться у стелю. Представники різних підрозділів збирабться на такі собі вечорниці, де кожен має можливість творчого самовираження, бо окрім боїв із темрявою існує ще вічне й незникоме мистецтво. От на такий вечір нас і запрошують автори диску «Армія світла» Віктор Морозов і Кость Москалець.

 За традицією, розпочинаються подібні вечори біля багаття гімном із одноіменною назвою «Армія світла». У тонко-ліричному світлі постають перед нами всі воїни, які коли-небудь були під знаменами світла. Цей гімн не дає нам забути тих, хто гордо ніс прапор перед сучасними солдатами. Наприкінці пісні звучать обнадійливі слова:

Але буде бій останній

Між пітьмою і між нами,

І коли її покличуть,

Армія - встане!

Далі ліру до рук бере один із рядових воїнів і товариство вітає його оплесками і схвальними вигуками. Він заводить тиху думу із назвою «Дощ». Тут у поетичній формі відбилась його туга за домівкою, відпочинком та тихим, спокійним осіннім дощем. Він так і співає:

Ти повір, нам усім

Хочеться одного:

Щоби дощ не стихав

Безконечно довго.

Спільний настрій покращується післа наступного виступу. Хтось зі старшого офіцерства виконує пісню про маки. Його вік і звання проявляються не стільки у формі та сивині на скронях, як у тексті пісні, а надто у першому ж рядку:

Наше життя - слід на воді...

А завершує він свій виступ словами:

Підніми високо руку,

Відпусти себе на волю,

І тебе заступлять маки

Пурпуровою стіною.

Потім слово бере відділ високих технологій і співає пісню «Матриця». Собі на допомогу вони взяли електронний синтезатор голосу, тому приспів трохи вибивається із атмосфери всього вечора. Якби це був не єдиний приклад такого поєднання, то можна було б сказати, що такі невідповідності зумовлені загальною концепцією, але в данному разі маємо лише не повне розуміння слухачем загальної картини. Завершують вони все одно про війну:

Ти повторюєш «ні» -

І я тисну «Delete»,

І триває війна.

Перед завершенням першого відділення товариство запрошує до виступу давнього бійця, загартованого у довгих війнах.  Він довго не погоджується і намагається відмовитись на користь більш молодих, але його все ж таки вмовляють. І не дарма. Він виконє героїчну баладу «Останній воїн». У тексті він звертається до воїна із наказом:

Лети,

Ти останній воїн,

Лети,

І не слухай болю,

Лети,

Понад полем бою,

Я з тобою.

Першу частину вечора завершує традиційна молитва за живих «Алілуя». Це ще раз доводить, що «Армія світла» свідома того, Кому вона служить. Вони і дякують і просять і питають про все у Бога, а не у якихось земних начальників.

Про те, що відбувалось під час другого відділення, краще дізнатись, прослухавши сам диск. Там була блага вість з-за Дунаю, зима, весна і багато чого іншого. «Армія світла» запрошує всіх на свої вечорниці.