Пане Володимире Івасюк, верніться до нас із спогадів!

теґи: Івасюк, література, новина, фотодокументалістика

У Львові презентували унікальний фотоальбом «Вернись із спогадів... Володимир Івасюк». Автором ідеї, макету і  упорядником є Любомир Криса, близький друг Володимира Івасюка. 4 березня 2009 року видатному поетові і композиторові виповнилося б 60 років. Саме цій даті і присвячена фотодокументальна книга, що вийшла друком у видавничому домі «Укрпол».

Основу книги склали понад 800 світлин із сімейного архіву  родини Івасюків, більшість з яких зроблено самим Володимиром Івасюком, який мав хист до фото справи. Альбом можна поділити на три умовні розділи: прижиттєвий, «творчий» та після смерті. Також  до альбому увійшли світлини тринадцятьох авторів – професіоналів та аматорів фотомистецтва, які  близько спілкувалися з композитором. Тексти до фотодокументального видання написали сестри Володимира, Галина та Оксана, Любомир Криса, Олег Василишин. Крім цього, поміщено фрагменти тексту батька Михайла з книги «Монолог перед обличчям сина». Альбом вийшов накладом у 3 тисячі примірників за приватної допомоги генерального директора видавничого дому «Укрпол» Сергія Ковальчука, радника віце-прем'єр-міністра України, співзасновника благодійного фонду «Гуманітарні ініціативи» Ореста Чебеняка, співзасновників громадського об'єднання «Мистецький фонд імені короля Данила» Степана Кубіва, Мирослава Отковича та Володимира Турецького.

 - Роботу над альбомом розпочали ще на початку 1990-тих, - розповідав Любомир Криса. – Але тоді не було технічних засобів. Допомогти мені  взявся Мирослав Решетило. Робота тяглася два роки. Альбом вже був майже зверстаний, але фірма раптово збанкрутувала... Я був ошелешений. Минуло кілька років, я вивчив комп’ютер і взявся за роботу сам. Над альбомом я працював 5 років.

 - Все збирали по крихтах, піддаючи аналізу, переживаючи муки творчості, - розповідає сестра композитора Галина Івасюк. - Коли вже тривала робота над текстовою частиною, важко було згадувати, передивлятися,   перечитувати... Тому що знову й знову, у фотодокументах, доводилося проходити той прекрасний період щасливого дитинства. Сьогодні я можу порівняти вклад Володимира в українську музику. Проте, були й неприємні випадки під час приготування альбому, про які я не можу змовчати. Коли видання було вже майже готове до друку, до нас приходили відомі львівські митці і пропонували видати фотоальбом, але під своїм прізвищем... Що ж до наступного альбому, то вже є кілька задумок під умовною назвою «Володимир Івасюк у спогадах друзів».