«Руйнація» вшосте зруйнує рок-стереотипи
25-26 вересня відбудеться VI всеукраїнський рок-фестиваль «Руйнація», один із наймасштабніших фестів закритого типу у Західній Україні. Впродовж двох днів на сцені концертного залу «Романтик», що у парку культури і відпочинку ім. Б. Хмельницького виступить 26 гуртів з усіх куточків України. Про «Руйнацію», її учасників та новини від гурту «АННА» я поспілкувалася із засновником фестивалю і лідером команди Віктором Новосьоловим.
– Фестиваль існує уже три роки, за які рок-культура України значно пішла вгору, багато чого змінилося, зокрема і в фестивальному житті, – розповідав Вітя. – Щодо «Руйнації», то фест знайшов свою публіку. Квитка замовляють як львів'яни, так і Київ, Донецьк, Луганськ… Що ж стосується наповнення фестивалю, то гурти для концерту відбирали усією групою ціле літо. Гуртів-початківців не буде. Усі команди, окрім хіба переможців львівського фестивалю Level Up — гурту Beginning of the past мають солідний сценічний досвід за плечима. Зумисне не виділяємо й хедлайнерів, хоча завершатимуть два фестивальних дні відомі команди – «Ніагара» та «АННА», а у другий день «Мерва» і «Тонкая красная нить».
–Ти був у журі фестивалю LevelUp...
– Цьогоріч він відбувався вже вдруге. Перший такий фест Сергій Єфімов зробив ще торік. Цьогоріч він трохи розширив його масштаби аби мати змогу порівняти скільки нових гуртів з’явилося за цей час. Як з’ясувалося гуртів – маса, кращих-гірших... Для змагання відібрали лише 24. Були команди, які я для себе відкрив, а були і такі, що довелося виходити, неможливо було слухати. Часто грають хлопці лише місяць, а вже хочуть виступати... Це кльово, коли є потенціал. Але моя порада: посидіть трохи, попрацюйте з метрономом, поредагуйте тексти… Не пхайтеся так скоро на сцену, не варто. Хлопці Beginning of the past, що перемогли, вони виділялися візуальним образом характерним для метал-кору, була у них і артистичність, і тексти хороші. Можливо інструментами не настільки добре володіють,але ж вони тільки починають... А що до відкриття, то наприклад, гурт «Гарячий чай» усі 6 членів журі відзначили дівчинку як найкращий вокал фестивалю. Загалом у кожного гурта була своя родзинка смачна або не дуже.
–Ви з «АННОЮ» їздили у тур Білорусією...
–Через кризу із трьох міст Мінськ, Гомель і Гродно залишилося тільки одне – Гомель. Тому це був не тур, а просто концерт. Гомель – центр молодіжної рокової культури. Виступали ще з двома українськими гуртами «Тонкая красная нить» і «Трафік». Народу прийшло стільки, що ми навіть не сподівалися. Мене здивувало, що вони знали наші пісні і підспівували тексти українською мовою… Інтернет працює на нас, цього не заперечити.. Вікова категорія публіки була 12-18 років, і здається нічим не відрізняється від української. Хіба що трохи скромніші в одязі. Пірсингу менше. Їх за це в школах і інститутах щемлять. Після 22 години – комендантська година, всі з паспортами ходять… В нас концерт закінчився як ніколи о пів на десяту вечора , хоча тут він би в такий час міг тільки починатися… В них там порядок. Не маю однозначної думки, позитивно це чи ні, але я повернувся до Львова вийшов на вокзал і жахнувся – повсюди сміття, бруд, народ матюкається, бухає…
–Нещодавно відбулася прем'єра вашого нового кліпу на пісню «Карматреш»...
–Ідея сценарію належить гітаристові Юрі Підцерковному і діджеєві Вікторові Жиркову. Режисером визвався добровільно бути Олександр Денисенко, який набирався досвіду під керівництвом майстра справи кліпмейкерстрва Тараса Хімича. Знімали у Львові, у пабі «Корзо», з мінімальним бюджетом. За сценарієм, у відео ми показуємо як розвиваються смтосунки між групою і продюсером. І не шукайте там натяку на нашого продюсера Влада Ляшенка, бо це наш папік-директор, якого ми любимо, а він любить і виховує нас.
–Нового альбому від «АННИ» коли можна очікувати?
–Матеріал на альбом вже маємо. Готових є вже 9 пісень. «АННА» дуже змінилася. Найсмачніше лишилося, але музику тепер робимо кардинально іншу. Матеріал дорослішає разом з нами. Перш за все, ми відмовилися у текстах від теми соціуму і незщасної любові. Зараз нас цікавлять образи, такі як «Срібна змія», «Золото і дно», «Рана» – не душевна, а як явище людства. Такі образи, як картини Діггера. Готуємося до запису альбому в технічному плані, не хочемо повторити помилки минулого.
