У Вроцлаві – гноми, а у Львові – пивні чоловічки?
Повноцінний пам’ятник, а не скульптурну частину екстер’єру будинку (якими вважають «Усмішку» Олега Дергачова біля «Дзиґи» чи Пікассо та Мазоха біля кав’ярень) планують встановити львівським броварям з лівого боку проспекту Свободи. У конкурсі на найкращий проект пам’ятного знака львівським броварям переміг проект авторства львів’янина Володимира Цісарика.
Минулого тижня постійна депутатська комісія культури, промоцій, ЗМІ та туризму Львівської міської ради, а також комісія архітектури погодили цей проект.
Згідно з концепцією, бровар-монах несе бочку пива на плечі, на якій сидить маленький чоловічок із гальбою. На бочці розміщено циферблат годинника, з якого о 17.15 звучатиме мелодія львівського композитора Анатолія Кос-Анатольського, яка є гімном «Львівської пивоварні» (у якому є зокрема слова «Хто львівське пиво п’є, сто років проживе»). Тобто автор намагався закласти в пам’ятному знаку якнайбільше асоціацій з продукцією замовника проекту — «Львівської пивоварні», яка планує за власний кошт виготовити скульптуру і вважає її подарунком Львову. Прес-служба підприємства не відповіла на запитання, чи не є гімн пивоварів, а також циферблат із годиною «17.15», опосередкованою рекламою продукції фірми.
«Ідея була така, що пам’ятник має зливатися з людським потоком, виглядати його учасником. Тому він буде невисоким, 2,5 метри. Щодо облаштування території, то я запланував, що буде викладено на газоні шматочок бруківки», — розповів скульптор.
Щодо розташування пам’ятника, то місце скульптор запропонував сам, а чи хтось подбає про погодження, необхідні для охоронної зони ЮНЕСКО, наразі невідомо, бо прес-служба «Львівської пивоварні» на це запитання не відповіла, зазначивши, що «проспект Свободи — це юридична адреса».
Водночас ідея пам’ятника має додатковий сюжет — виготовити копії маленьких чоловічків із гальбою пива і розкидати їх по всьому місту — на тротуарах, лавках, дахах, коминах, ліхтарях, підвіконнях... Головний художник Львова Володимир Сколоздра, презентуючи депутатам пам’ятник, провів аналогію з вроцлавськими гномами, як із вдалою туристичною атракцією. Але чому, якщо вже наслідувати таку ідею, а не продукувати свої, вибирати саме пивних чоловічків? Адже поява вроцлавських гномів пов’язана з реальною історією: польська опозиція протестувала наприкінці 80-х проти офіційного комуністичного режиму з допомогою Параду гномів на площі Вроцлава, зображаючи їх на стінах, відтоді гноми стали символом здійснених надій, свободи.
«Щодо реплік маленьких чоловічків по цілому місту, то це вже друга стадія реалізації проекту. Це питання є відкритим, воно до обговорення. Залежить, як пройде перший етап, коли постане фігура цього монаха з бочівкою, тоді будемо вирішувати, де встановлювати цих чоловічків, якими вони будуть і чи загалом це доцільно», — прокоментував арт-директор «Дзиґи» і член журі конкурсу Володимир Кауфман.
