«Армія світла» в місті дощів і левів (фото)

Після концерту пам’яті Грицька Чубая в рамках минулорічного форуму видавців у Львові виникло питання: а чи сподобалось би поету те, що відбувалось? Чи зворушили б його пісенні твори, створені на його вірші? Чи такою бачив він публіку, що знатиме кожне слово його поезій?
Фотогалерея із заходу від SUMNO.com

Після творчого вечора поета Костя Москальця, що відбувся в рамках вже цьогорічного,15-го Форуму видавців, ці питання знову нагадали про себе. У випадку з Чубаєм вони так і лишились без відповідей - поета вже більше 20 років немає на цьому світі, і ми можемо тільки здогадуватися, як твори його друзів і рідних (Віктора Морозова, Тараса Чубая тощо) могли би бути ним сприйняті. На жаль, цього разу ми також не побачили очей поета, що слухає, як цілісінький зал театру ім. Заньковецької співає його поезію…

Кость Москалець, безперечно, довго чекав на побачення зі Львовом – за словами його друзів-учасників імпрези, він не був у цьому місті 15 років і дуже сумував за ним, повертаючись до Львова у віршах і снах. Але через загострення хвороби поет не зміг прибути на власне вшанування. Втім, такі форс-мажорні обставини не завадили людям повністю заповнити приміщення театру і на дві години перетворитися на єдиний організм, що плескав у долоні, підспівував, танцював, пускав сльозу і тішився, незважаючи на те, що публіка була у віковій категорії від 2 до 102 років. Тарас Чубай влучно і іронічно підмітив, що це рідкість, коли на творчому вечорі живого, та ще й відсутнього, поета спостерігається такий аншлаг, і висловив сподівання, що на наступному такому заході буде присутня не лише душа поета, але і його тіло. Насправді всі сподівались, що Кость навіть на відстані в сотні кілометрів відчув позитивну енергетику, що панувала в залі, побажання швидкого одужання. Місцями здавалось, що станеться диво – під час виконання залом у супроводі Віктора Морозова і Тараса Чубая на біс пісні «Oh, my dear Ukraine» багатьох не полишала думка, що зараз Кость якимось дивом матеріалізується на сцені, обніметься з друзями, вклониться вдячній публіці… Цього дива не сталося, але інше диво – поєднання музики з прекрасною поезією - було розділено на тисячі теплих вогників, які люди, захищаючи від дощу і вітру, забрали з собою.

Цього вечора на сцені вірші Костя Москальця звучали у виконанні поета Василя Герасим’юка, що був ведучим концерту, гурту «Файно» і Соломії Чубай, Віктора Морозова і гурту «Четвертий кут», Тараса Чубая і гурту «Плач Єремії». Відчуття виняткової значущості всього, що відбувалося, додавав віртуозний квартет «Віртуози Львова», що перетворював музичні твори на витончені шедеври. Так, не побоюсь цього виразу, твір на слова Москальця, що вже трошки набив оскомину (але від того не менш епохальний), – «Вона» у виконанні Тараса Чубая і «Плачу Єремії», за допомогою чарівників із класичного квартету зазвучав новими барвами, став більш вишуканим. До речі, піснею «Вона» глядачі мали змогу насолодитися не один раз – на самому початку вечора був показаний відеозапис 1989 року, зроблений Тарасом Чубаєм, де баладу про русифіковані міста і печальну дівчинку виконував сам автор. Власне, це зворушливе, тонке виконання і задало тон всьому дійству.

Вірші Костя у прочитанні Василя Герасим’юка змінювались музикою – спочатку гурту «Файно», що виконали свої версії пісень, як нових, так і вже давно відомих поціновувачам української музики. Так, прозвучав варіант виконання після «І та любов», яка ще раніше звучала у проекті «Є» у виконанні гурту «Мертвий півень». А потім і справжніх монстрів сцени – Віктора Морозова і Тараса Чубая. Віктор Морозов виконав не лише добре знані і улюблені композиції з альбому «Треба встати і вийти» (2000), одну з пісень («Палять листя») заспівавши дуетом з організатором вечора Соломією Чубай, але і пісні з нового альбому, записаного на вірші Костя Москальця. «Армія світла» (саме таку назву носить новий диск) мала з’явитись у продажу власне в день концерту, але з технічних причин цього не сталось. Проте, як оптимістично зауважив Віктор Морозов, коли альбом вийде, це стане прекрасною нагодою організувати презентацію, на яку зміг би приїхати й сам Кость Москалець.

Нові речі зал сприйняв на ура – втім, іншої реакції не варто було чекати. Додало колориту і запрошення на сцену справжніх львівських батярів, що показали іншу грань поетичної творчості – заграли жартівливу композицію «Наливайко». Тарас Чубай також не розчарував слухачів. Виконавши кілька пісень на слова Грицька Чубая, з поезій якого, за словами Тараса, виріс і Кость Москалець, він перейшов безпосередньо до пісень на слова поета, що був того вечора в центрі уваги. Зал настільки проникся лірикою, що линула і від поезії, і від музики, що під час виконання «Ти втретє цього літа зацвітеш» спочатку нерішуче, а потім все впевненіше і впевненіше піднімались молоді пари, починаючи танцювати. Здається, навіть Чубая зворушило побачене, і він подякував мужнім танцюристам. Лідер «Плачу Єремії» також представив не лише перевірені часом хіти, але і відносно нові композиції – як от пісню «Золота трава», яку виконував з допомогою залу, викликавши щире захоплення слухачів.

Апофеозом дійства була «Остання зима», яку Морозов і Чубай виконали дуетом. Виконали так, що у багатьох на очі навертались сльози. І будемо сподіватись, що ця зима не стане останньою і ми ще почуємо нові вірші талановитого поета Костя Москальця, і не раз побачимо його. Байдуже де – у Львові, Києві… Адже його любов, його «dear Ukraine» довела, що він потрібен – інакше хто поведе в бій «армію світла»?

Фото: Маркіян Лисейко

Фотогалерея із заходу від SUMNO.com