Четвертий рік та четвертий рок у Славському

Славське Рок 2010

 Можна до нескінченності говорити про гори і дивитись на водоспади. Так само довго можна порівнювати лайн-ап минулорічного та нинішнього рок-фестивалів у Славському (що дуже добре вдається багатьом відвідувачам і без нашої участі). Спробуємо поглянути на цьогорічний фестиваль окремо від минулого та майбутнього поза часом та звичним розумінням простору.
Три дні, три герої
Перший герой--Ярослав Дем’яненко
П’ятниця пройшла під знаком приготувань та «розкачки». На стадіоні готували головну сцену, на острові та в горах--наметовий табір, біля клубу – майстер-класи та інсталяції, а в головах розросталось очікування. Всупереч традиціям, концерт на головній сцені розпочався вчасно. Збирати розрізнених гостей фестивалю  почали фольклористи з ТаРУТА (фольклор вони збирають постійно, тепер збирали фольк).    

Потім про себе нагадали класики бард-року «Рутенія», зважаючи на те, що за останні два роки було всього два концерти цього гурту, деякі відвідувачі приїхали саме на них, але така пасивна концертна діяльність не могла не позначитись на зіграності колективу... Тут варто пояснити, чому ж героєм першого дня стала людина, що навіть не виходила на сцену. Лідер полтавського гурту «Контрабас», Ярослав Дем’яненко отримав пісні з присвятою від усіх гуртів, крім поляків TABU, ну хіба не герой? А далі були вітчизняні герої карпатського СКА «Гуцул Каліпсо». От уже де змогли відвести душу охочі потанцювати та поспівати. Тут вам і пісня про «звізду», і запальна духова секція, і присвята каверу на «Дупа Джалізовая» Кузі з «Гадюкіних», якого ще не раз пригадають учасники фесту (майже річниця по смерті людини, що визначила обличчя українського року на десятиліття вперед). Про нього згадували і наступного дня. Після шаленого драйву українського СКА якось загубились реггі-поляки TABU. Панки поступово розходились зі стадіону, але гості з сусідньої країни відіграли по повній, бо ж на Славське Рок їдуть любителі різноманітної музики.

Герой другий--Кузя.
От і субота. День розпочався з приїзду додаткових воїнів рок-фанатської братії, налаштовування денної сцени та Славське-Рок Трофі. А кругом гори і нічого не хочеться... Хіба, на денній сцені порадували WashingTones із фірмовим треком про Доктора Хауса і на прес-конференції директор фестивалю Сергій Харчук, словами: «Славське Рок не спіткала доля деяких цьогорічних фестивалів, завдяки підтримці місцевого населення і адміністрації». Але до початку основного концерту наче полегшало і відправляємось на стадіон.   

Радісний ска-фанк від старожилів фестивалю, львів’ян «Green Silence» піднімає настрій і приводить у бойову готовність напівсонних глядачів. Продовжують їх землячки Ґорґішелі. Пристойний та енергетично цінний виступ. А далі радість хлопців з ірокезами, Димна Суміш. В принципі, можна було знімати рекламу шампуню проти лупи. Але відіграли хлопці дуже потужно. Щоб перевести подих перед хедлайнерами вечора, прекрасно підійшла МАХІМА. Нічого не треба казати. Краще перескочимо одразу на «Мертвий півень». До сцени потягнулись навіть найлінивіші. Пісні з «Радіо Афродита» вразили своєю «народність», але приємно вразили класичною «півнячею» іронією. Тричі на біс!!! Присвята герою дня Кузі у вигляді каверу на «Ми--хлопці з Бандерштадту». Все, розходимось спати. Але ж яке тут спати? Посідали на стадіоні та давай дивитись фільм про становлення польського року «Поклик свободи». Відчуття, ніби, переносишся у наші дев’яності, але вплив музики на суспільство значно більший. Ну тепер вже точно спати.

Герой третій--Ґоґо
Ніщо не віщувало... Зазвичай, третій день--найспокійніший на фестивалі. Але тут, наче хтось на небі з цим не погодився, під час концерту на денній сцені, заряджає потужна злива. І понеслось... Панки, за підтримки місцевих жителів, витанцьовують під денною сценою, решта поховались, де змогла, звукорежисери думають, як рятувати апаратуру, всі щасливі, свято в розпалі. Дощ на Славське-Рок давно вже став талісманом. Якби він не пішов, то його треба було б створити. А от уже і веселка з’явилась над Славськом. До вечора встигло ще народитися декілька цікавих проектів на майбутнє, але про них, поки, промовчимо, щоб не наврочити. Концерт на вечірній сцені починається із відчутним запізненням. Глядачі збираються мляво і тут «грудьми на амбразуру» кидається улюбленець і спеціальний гість організаторів фестивалю, Ґоґо з німецького гурту MAMASWEED(учасники всіх попередніх фестивалів). Звісно герой, а як

інакше? Розпиває горілку з місцевими прямо на сцені, сидить сам, грає на гітарі, співає, але ж запалює! Талант не проп’єш. Після такого розігріву хард-бард-рок від Revenko band цілком органічно долучається до мозаїки фестивального життя. Але потім логіка вже не володіла мозком, подальші виступи систематизуються вкрай важко, тому обійдемось без хронології. Animal Session--якість, перевірена часом. Радісно бачити їх уже на головній сцені. Майже щотижневі концерти вкрай позитивно позначились на якості музики від киян. Далі послідовність спалахів... І на сцену виходять польські гості, монстри тамтешньої і не тільки рок-сцени Farben Lehre. Це було дивовижне завершення фестивалю. Фарбовані лиси з Польщі заграли справжній, чесний та нездоланний рок, який, всупереч БГ, так і не помер. Час уже бігти на потяг. До наступного разу, Славське, Славськ, Славсько, селище з безліччю імен.