Десятий «Jazz Bez» прокотився тринадцятьма містами України і Польщі

12 грудня завершився Ювілейний десятий міжнародний фестиваль «Jazz Bez», який є одним із наймасштабніших та найдавніших джазових фестивалів України.

«Фішка» фестивалю в тому, що він одночасно проводиться по обидві сторони українсько-польського кордону, змушуючи сотню музикантів долати тисячі кілометрів, митників – сушити голову над перевіркою інструментів, а публіку різних міст – єднатися джазовою музикою.

«Jazz Bez» розпочався 2 грудня одночасно у Львові і Перемишлі – містах, що заснували фестиваль ще у 2001 році. Тоді виступало кілька лише гуртів, а фестиваль тривав тільки три дні. Через десять років до джазової конфедерації увійшли Тернопіль, Луцьк, Івано-Франківськ, Ужгород, Люблін , Харків, Севастополь, Рівне, Ужгород, Санок, Сенкова та Новиця – село, де народився один із кращих українських поетів Богдан-Ігор Антонич. 

На десятий фестиваль з’їхалось понад 150 музикантів із п’ятнадцяти країн світу, а організатори були змушені розширювати програму одразу перед початком.

Цього року «Jazz Bez» вирішив здивувати різнобарвністю програми. На фестивалі представлений майже весь зріз джазової музики від диксилендів ньою-орлеанського ґатунку до суміші джазу з етно та електронікою, від академічного виконання до імпровізаційної музики.

Найсміливішим експериментом над публікою, які «ДжазБез» влаштовує кожного року, цьогоріч стала контрастність музики, представленої на концертах. Згадайте хоча б концерт, коли на одній сцені лунав несамовитий фрі-джаз легендарного німця Петера Брьотцмана (проект Full Blast) та мелодійна і лірична музика російського проекту Pervoe Solnce.

Грали легкі і проникливі «Litvinyuk Acoustic Jazz». Вщент наповнювали звуком польські «New Trio». На сцені зустрічалися, розділені снігопадами та перельотами  «The second Approach Trio». Дивував віртуозною грою на хаммонді Войцех Кароляк. Тішили хрестоматійним джазом та обробками українських пісень дідусі із диксиленду «Old Rzech Jazz Band». Змішували джаз із етно та діджеюванням «Futurethno». Влаштовували інтерактивні шоу з іграшками чарівні «DagaDana». Епатували та грали смичком на гітарі грузинські «BekBekson Trio».  Перевертали свідомість потугою фрі-джазу «Full Blast: Broetzman – Pliakas – Wertmueller», а заспокоювали ностальгійні «Pervoe Solnce». Влаштовували джаз-кабаре київські «Music Hole». Поз’їжджалися з різних країн та показали інтелектуальний джаз «Alex Maksymiv Project». Імпровізували на інструментах та побутовій техніці  «Yaremchuk & Lapin». Пурхала, наче метелик, музика «Joachim Mencel Trio». Джазовий метал із дійствами робили «Tetyana Balakyrska & Free Spoken Band». Сумовиті вірменські мелодії заджазовували «LeLa project». Про портрети «забутих предків» та пейзажі карпатських схилів грали «Portrety: Roman Ross Quartet».

На «ДжазБезі» кожен міг знайти саме ту музику, яка припадає до душі. Сам факт, що джазовий фестиваль може успішно тривати цілих десять років, а ще й поширюватись на інші міста для Україні є «майже чудом».

Цьогорічний «Jazz Bez» запам’ятається не лише як десятий, міжнародний, транскордонний, наймасштабніший, але як і найджазовіший та найвільніший. Прикметно, що ніхто, навіть найзатятіший ретроград, згадуючи концерти минулих років, не може сказати, що «Jazz Bez вже не той, що колись». It's getting beter all the time. Хочете переконатися? Приходьте наступного року, на Jazz Bez 2011.

Інформація про фестиваль:www.dzyga.com

Світлини Кості Смолянінова, Наталі Вовк, Андрія Артима, Павла Паламарчука, Олега Більчука