Діти ночі вкотре побачилися в київському "Бінго"
В ніч з 22 на 23 вересня у київському клубі «Бінго» відбувся фестиваль «Діти ночі. Чорна рада». На захід, що позиціонує себе як слов’янський «Wave Gotik Treffen», приїхали гості з усього СНД – як гурти, так і відвідувачі.
Стартував фестиваль з виступу московського проекту «Anthracitic Moths», який виконав танцювальний сет у стилі «electronic body music». Одягнений у строгий костюм з елементами мілітарі вокаліст викрикував тексти англійською, пропускаючи голос через дисторшн.
Далі виступи продовжувалися зовсім у іншій стилістиці. Атмосферу англійських постпанк-клубів 80-х рр. у сучасний «Бінго» внесли гості з Санкт-Петербургу «The Quinsy», які виконували почасти меланхолійні, а почасти динамічні пісні під акомпанемент живої ритм-секції, гітари та басу.
Доволі несподіваним контрастом після пітерців старої школи прозвучав гучний та динамічний сет гурту з Пітеру під назвою «Tuli Linna». Виконавці мали стосунок скоріше до альтернативного року, аніж до готики або постпанку, тож протягом усього виступу гуркотіли гітарні рифи, а вокаліст стрибав сценою як заведений й викрикував тексти.
Так, у танцях під важку гітару, вечір наблизився до виступу наступної, житомирської команди «Sad Said Alice». Гурт, на противагу попередньому хардкоровому запалу, зіграв сет у стилі готик-рок, з ніжним жіночим вокалом, клавішними та гітарою.
Наступними на сцену вишли хлопці з хоррор-панк-проекту з Білорусі «My Coffin Rats». Гурт, як і «The Quinsy», став ностальгічним нагадуванням про витоки гот-року і панк-року, й образ мав відповідний: музиканти з ірокезами й саундом, що нагадали часи Біллі Айдола, «Bauhaus» та «The sisters of mercy».
Далі настала черга танцювальної електроніки, і цього разу дах зносили харків’яни «Hyperhate». Гурт ставив треки, у яких жорсткі біти доповнювалися агресивними криками вокаліста про корпоративне рабство та про те, що світ – лайно. Слід відмітити хорошу роботу танцівника й танцівниці Iwilin & Yumiko з PJ-дуету «Killin».
Нарешті, настав час перших з трьох хедлайнерів. Ними стали гості з Італії, неофолк-проект «Spiral69». Це був перший виступ гурту на пострадянських теренах. Варто відмітити дуже високий рівень виконання – музиканти викладалися на всі сто, від експресивної клавішниці до ударника, гітариста й вокаліста, що також переключав семпли. Гурт став вже третім «зірковим» гостем Києва 2012 року у цьому жанрі, вдало доповнивши попередні київські виступи команд «Spiritual Front» та «Death in June».
Після нетривалого показу готичних мод до виступу почала готуватися ще одна європейська команда. Наступними хедлайнерами фестивалю були два німецькі гурти – «Solar Fake» та «In Strict Confidence», які виконали сети в дусі сучасної європейської готики. «Solar Fake» – дует, схильний до мінімалізму й дарк-танцювальної електронної музики. «In Strict Confidence» мають насиченіший й атмосферніший саунд. Вокаліст «In Strict Confidence» Денніс Остерман декілька пісень (наприклад, «Promised land») виконав разом з вокалісткою «Sad alice said» Алісою Шакор. «Solar Fake» дали можливість досхочу потанцювати шанувальникам електро, а «In Strict Confidence» порадували своїх фанів, заспівавши такі відомі хіти, як «Morpheus», «Babylon» і «Seven lives». Далі, на решту ночі, настала черга діджеїв: Steve Dragon (барабанщик In Strict Confidence), DJ Dargaard, DJ Shashin, DJ Featon та дебютант цих Дітей Ночі DJ Angelus.
Поки тривали музичні виступи, у вестибюлі «Бінго» торгували усіма різновидами готичної атрибутики, а фотограф Олексій Буістов представив свою серію робіт «Speculum Ludi (Дзеркало гри)» – виставка фотовідбитків ручної роботи, зроблених за старовинною технікою XIX ст., масляним друком (ойлпрінт).
Загалом фестиваль зібрав не таку аншлагову кількість фанів, як минулого року, коли хедлайнерами стали такі зірки, як «Скрябін», «Холодне сонце», «Кому вниз» і «Diary of dreams». Однак фестиваль робиться передусім заради об’єднання усіх «дітей ночі» раз на рік в одну велику «сім’ю», і у 2012 році це завдання було успішно виконане.
ФОТОГАЛЕРЕЯ >>>
