Друга «Львівська Площа» у Києві, або Шоколадний вечір джазу

Поступово, але впевнено, проект «Львівська Площа» виконує свою обіцянку, а саме проводить експансію галицької культури на київський простір, демонструючи справжні цимеси (родзинки) київській публіці.

14 грудня кияни були свідками другої «Львівської Площі», яка представляла «Shockolad + PL» та «Bogna Kicinska Jazz Project». Концерт відбувався в Будинку художника - одіозному місці для київських любителів джазу. Любителів таких зібралось чимало і на початок дійства зала була практично заповненою. Гадаю, посприяло цьому магічне словосполучення «польський джаз» і цілком демократична вартість квитків.

Ведучим концерту був легендарний Олексій Коган, який з самого початку налаштував публіку на джазово-легкий настрій, авторитетно пообіцявши, що все буде в шоколаді. Для тих хто не знає (я сподіваюся, вас небагато), Коган - це найшановніша та авторитетніша людина в джазовому середовищі України. У різні роки вів програми на радіо «Промiнь», «Континент», «Ностальжі», «Супернова», зараз веде на «М'юзик радіо» й «Радіо Эра FM». Засновник продюсерського центру «Jazz in kiev», організовує вечори джазової музики та українські джазові фестивалі. Він один з небагатьох відомих людей, хто є особистістю, хто замислюється, хто вдумується, хто є цікавим для інших думаючих людей, хто намагається у навколишньому інформаційному багні, що є в Україні, відкрити пересічним людям світ джазу. Пан Коган презентував публіці платівку «Ken Vandermark "Resonance" Project», яка є не лише першою платівкою фестивалю «Jazz Bez», а й єдиним джазовим вінілом, записаним в Україні за останні роки (поки платівку можна придбати тільки у Львові в мистецькому об'єднанні «Дзига» за 200 грн.).

Першою на сцені з'явилась Боґна Кічинська та її квартет. Звертаємо увагу на класичність складу: бас, барабани, фортепіано та скрипка. Саме та «гаряча суміш», що потрібна для творіння доброї та файної музики.

У Боґни - сильний, класичний жіночий джазовий вокал. Цей голос зачаровує з першої ноти. Він вміє переплітатись з інструментами, вміє бути фоном, а вміє бути і малюнком. Її яскраві імпровізації, чудову техніку імітування інструментів підкреслює хороша класична школа - не дарма вона стала лауреаткою фестивалю Nadzieje Warszawy 2007.

Група співачки виконує якісний супровід, та, схоже, керується принципом «не заважати». Музика квартету слугує тлом для голосу і майже ніколи не виходить на перший план.

Десятихвилинний антракт минув непомітно і скоро на сцені з'явився «Shockolad+PL». А ось стиль виконання відверто тяжів у бік етно, з притаманним для жанру легким «кольоровим» саундом. Вокал тут наближається до народного, а побудова композицій наділена чіткою послідовністю сольних партій (труба, барабани, контрабас, голос і так по колу). Публіка була вражена харизматичним барабанщиком Ігорем Гнидиним. Неперевершеною була остання тема гурту - стилізована веснянка «Вийди, вийди Іванку», яка з усього вечора запам'яталась, мабуть, найбільше.

Потім було багато оплесків і багато посмішок. Традиційно хотілося розтягнути цей вечір щонайдовше.

Можна з упевненістю сказати, що друга «Львівська Площа» київській публіці сподобалась. На це вказує хоча б швидкість, з якою були розкуплені всі диски гурту «Shockolad+PL» після концерту і це за умови, що переважна більшість присутніх вперше почули їх музику. Післяконцертні враження публіки були такі ж яскраві, як і сам виступ. Комусь сподобалась виключно пані Боґна та її чарівний вокал, інших вразила експресія барабанщика гурту «Shockolad+PL» (до-речі він є автором шоколадних слів та музики), але розчарованих не було.

Олексій Коган завершив концерт оптимістичною фразою: «Jeszcze Polska nie zginęła, що в перекладі на українську означає Ще не вмерла Україна». Що можна перефразувати як «Життя, а з ним і джаз та «Львівська Площа», триває». Тож чекайте на третю «Львівську Площу», яка вже не за горами.