Два роки «Н.Три» в «Сорок Чотири»
2 листопада 2004 року – саме в той день новостворений гурт під назвою «Н.Три» відіграв свою першу репетицію, тому цю дату стало прийнято вважати Днем народження нової рок-команди.
2 листопада 2006 року – «Н.Три» виповнюється 2 роки. За два роки ними зроблено більше, ніж деякими молодими гуртами за п’ять: участь у проекті «Свіжа кров», виступ на «Перлинах сезону» в Запоріжжі та ще кількох подібних заходах, близько десяти доволі різних, але поєднаних одним неповторним стилем пісень, ротація кліпу «А ти відлітай» на «М1», запис демо-диску і, найголовніше, палка любов сотень прихильників, які надзвичайно швидко з’явилися в «Н.Три». Ясна річ, що хлопці не могли залишити таку дату осторонь, і тому було вирішено відсвяткувати цей День народження в добре відомому арт-клубі «44». А щоб самим виступати було не нудно, музиканти запросили своїх друзів і колег: гурти «Причаман», «Бажану» та «Оротанію».
Людей в клуб прийшло немало, хоча давки не спостерігалось. Атмосфера стояла швидше музична, ніж святкова – все-таки це був передусім концерт. Таким собі «ведучим» вечора став фронтмен «Н.Три» Олексій Шманьов.
З «Причаманом», за його словами, «Н.Три» познайомились на «Перлинах сезону», де обидві команди відразу здружилися. «Причаман» заспівав п’ять дуже енергійних і позитивних пісень з невибагливими текстами на прості та зрозумілі всім теми: щастя, весна, любов, мрія... Ці композиції неабияк завели публіку, яка незабаром отримала продовження концерту у вигляді виступу «Бажани».
Солістка гурту подарувала хлопцям з «Н.Три» чудернацьку тайську дудку – цікаво буде, якщо вона стане для них новим музичним інструментом J. Хоча насправді дарував того вечора більше Олексій – кожному гурту, який виходив на сцену, вручався плакатик і демо-запис «Н.Три». З Олею Бажаною «Н.Три» зійшлися також на «Перлинах сезону», де вони стояли біля одного мікрофону під час виконання фінальної пісні (під фанеру). Тоді була страшенна спека, слів пісні ніхто з них не знав, а потім Бажана взагалі кудись зникла і її довго шукали, ну от так, мовляв, і познайомились. Тепер вона нікуди не поділась, а проспівала зі своїми музикантами три ліричні та зворушливі пісні (за словами солістки, на одну з них, під назвою «Окей», знято кліп, який скоро повинен потрапити на екрани).
Третіми вийшли на сцену самі винуватці всього дійства – «Н.Три». Вони зіграли всі свої пісні, причому зробили це надзвичайно класно та драйвово, відразу видно – старалися J. Олексій активно спілкувався з глядачами, зробив припущення, що після цього виступу нас знову стане 52 мільйони – сказав він це перед піснею «Народи мені дитину», просив підспівувати і т.д. Намагання зробити все якнайкраще для публіки не лишилися марними, адже музикантів не схотіли так просто відпускати зі сцени, через що тим довелось зіграти одною композицією більше (всього вийшло вісім).
А вже потім, аж коли «Н.Три» відіграли всю свою програму, виступати вийшов молодий гурт «Оротанія» зі Львова. Представив їх земляк, ударник «Н.Три» Купер. (Він досить оригінально це зробив, підійшов до мікрофона і сказав «Добрий вєчєр». Я вирішив, що це прикол. Виявилось, ні...) Ті, хто здивувався такому ходу – мовляв, хедлайнерами виявились невідомо хто, – дуже швидко змінили свою думку, коли хлопці почали грати.
«Божевільна» – це назва однієї з пісень гурту, і саме так, з невеликими застереженнями, можна охарактеризувати творчість і живі виступи «Оротанії». Вони грають переважно дуже веселу музику з цікавими й смішними текстами (хоча є в них і «нормальні», серйозні пісні), але ще цікавіше ЯК вони це роблять: то почнуть синхронно переставляти ногами на сцені, то басист одягне дурнуватий капелюшок, який з музиканта разів п’ять спав, після чого його використали як ємність для збору грошей – втім, кинули «Оротанії» лише один жетон на метро J. На барабанщика за його справою взагалі неможливо дивитись без сліз – сліз від сміху. Якось у тексті змінили слова, щоб заспівати про «День народження Н.Три», на якому треба «напитись, щоб були мокрі труси». Але справжньою родзинкою і цвяхом програми став сюрприз, підготовлений гуртом – вони несподівано для всіх почали грати «А ти відлітай», одну з найвідоміших пісень «Н.Три»: потрібно було бачити обличчя «іменинників»! Зрештою цю пісню лідери гуртів доспівали дуетом і немало повеселили цим усіх, хто ще не пішов додому. А концерт, між іншим, затягнувся за північ, і згадана несподівана пісня була передостанньою у вечорі.
А після виступу мені вдалося провести з Олексієм Шманьовим невелике (за браком його часу) інтерв’ю:
Отже, перше питання прийнято ставити про те, чому гурт обрав саме таку дивну назву. Тому я не буду ставити цього питання J, а почну з іншого: чому у тебе виникло бажання створити власний гурт? Це пов’язано зі славою, грошима, чи може ще чимось?
Ні, це не бажання слави, не бажання грошей… Я не знаю, просто так вийшло. Взагалі я ніколи не думав про свій гурт і навіть не думав, що я буду вокалістом у гурті. Я був музикантом, мені це подобалось, мені подобалась гарна музика. Ми почали з Женею (Євгеном Касьяненком, який грає в гурті на електро-гітарі – І.С.) щось писати, щось грати, а потім він мені каже: «А давай ти будеш співати!», кажу: «А давай». І почали. І так воно пішло, а потім я якось… спалахнув, і тепер без цього навіть не уявляю свого життя.
Ти кажеш, слухав гарну музику, а що саме ви слухали і слухаєте?
У той час ми слухали старий добрий рок, типу DeepPurple, Whitesnake, Rainbow, UriahHeep, LedZeppelin, BlackSabbath, також Queen, Beatles, і все інше, словом, старий рок. Потім почали слухати більш важку музику, наприклад досить недавно мені сподобався Korn. А зараз ми всім гуртом підсіли на британську музику: Muse, Placebo…
… Radiohead, Franz Ferdinand, ну і все інше. Тобто намагаємось слухати гарну музику.
Не знаю, багато що подобається, скажімо «Тартак», частково також «Друга ріка», «Скрябін»… Багато є кльових гуртів, узяти ту ж «Оротанію», вони ще молоді, але вони класно грають. Це наше майбутнє. А всіх одразу так і не згадаєш…
А чи вплинула ваша музична діяльність, слава на повсякденне життя?
Вона впливає на життя взагалі дуже сильно. Я був досить простою людиною, але почав займатися музикою, і зрозумів, що це – моє, що в цьому я весь.
Так, самореалізація, музика – це моє щастя.
Взагалі намагаюсь багато читати, щоправда, останнім часом ніколи. Зараз оце саме Юрія Нікітіна читаю, фентезі. Люблю фантастику, Лук’яненка люблю, скажімо. Але наразі постійно нема часу читати. Часто коли починаю читати, я зупиняюся, адже дуже багато сил витрачається на це все.
А за час вашої діяльності ви встигли познайомитися з багатьма українськими музикантами?
Я скажу так, що ми знайомі, напевно, з усіма українськими рок-музикантами. Може вже хтось із них нас і не пам’ятає, але ми спілкувалися з ними. Близькі стосунки в нас із Сашком Положинським, який нам дуже допомагає і дуже багато для нас зробив. Багато взагалі людей, які нам допомагають, яким подобається наша музика, і вони роблять для нас, що можуть.
Я думаю, якщо все буде гаразд, то наступного тижня ми маємо знімати черговий відеокліп, на пісню «Палаюча квітка», яку ми сьогодні грали. Ми також зараз пишемо альбом, хотіли видати його восени, але вже не встигаємо, ви ж розумієте… Але думаю взимку ми його випустимо.
