«Если друг оказался вдруг и не друг, и не враг, а – так…»

 Днями молодіжна організація Квартира FM спільно з Центром Російської Культури у Луцьку зібрали чималу кількість глядачів на вечорі авторської пісні та пам'яті Володимира Висоцького.

І знову в затишне «Ретро» прийшло послухати знайомі пісні, кому з дитинства, а кому з молодих літ, багато шанувальників Володимира Семеновича. Від неперевершеної гри композицій артиста просто перехоплювало дух. А все це було у виконанні таких гуртів, як «План Барбаросса» та музикантів Сергія Гончаренка («Джигура»), Брута («Така»), Олександра Юрченка («Сни Арізони», Харків), Гуши Катушкіна із Белгорода (Ансамбль Имени Человеческого Фактора), котрий напередодні виступав у Вінниці, та охоче відгукнувся на запрошення організаторів і вперше відвідав Луцьк. 

Настільки це було щиро та прекрасно, що у багатьох відвідувачів з'являлися сльози на очах. Майстрам пісні та музики вдалося достукатися до людських сердець, оживити спогади та справжні почуття. За що їм величезне спасибі!

 Як завжди бажаючі мали можливість проявити себе на «вільному мікрофоні». Неможливо не згадати гурт «Хімцентр» з їх неперевершеним виступом, що породив бурю емоцій. З розповіді ми зрозуміли – він вперше на квартирнику, грає лише для себе, а перед такою великою аудиторією не виступав взагалі жодного разу, а також є великим поціновувачем творчості Володимира Семеновича. Голос вокаліста Івана настільки подібний до голосу Майстра, що у залі запанувала мертва тиша і склалося враження, що Висоцький поряд. 

«Це був дійсно велико-родинний захід, – говорить слухачка Марія Марченкова. – Сама ідея проведення такого вечора порадувала душу, я з нетерпінням чекала цього дня, а коли зазвучали перші акорди гітари, зрозуміла, ось, це воно, те, що потрібно: атмосфера, що зігріває серед зими, добрі та привітні люди, які тебе оточують та оригінальне бачення творчості великого артиста».

Святковий настрій не покидав навіть після концертної програми. «Ностальгія за прекрасним не давала спокою, саме тому, після закінчення квартирника ми продовжили посиденьки під гітару в кафе Ретро,- розповідає «квартирантка» Оленка Бердоус, – мені найбільше сподобалося як Гуша Катушкін виконував пісні, це було щось дивовижне – дружня атмосфера, молоді люди, які підспівують,це просто чудово. За це величезне дякую».

«Украду, если кража тебе по душе, – зря ли я столько сил разбазарил? Соглашайся хотя бы на рай в шалаше, если терем с дворцом кто-то занял!» – звідусіль було чути цитування цього неперевершеного вірша. Цими ж словами розпочала описувати свої емоції від побаченого Катерина Шевчук. «Цей квартирник , був для мене «зрілим»! Квартиранти витягнулись у довжину та виросли, і тепер їм змога об’єднувати не лише луцьких музикантів, талантів зі всієї України,а й музик з Росії. Це мене добряче здивувало та приємно вразило. Цікавинкою вечора була короткометражна нарізка з документального фільму «Уйду я в это лето». Загалом, звичайно, все дуже-дуже було кульно». 

Своїми враженнями з усіма ділиться також «хазяйка» Квартири FM Іванна Мартинів: «Не очікувала, що буде така кількість людей. Зазвичай на квартирниках якось весело і смішно, тут так не було. Аудиторія серйозно-лірична та уважна. Навіть на те, що я примушувала їх усміхатися, не реагували  Також надзвичайно сподобався той факт, що люди інтерпретували кожен по-своєму пісні Висоцького. Тому що особисто для мене вони в оригінальному виконанні важкі для сприйняття. Вкотре була приємно вражена тим, що до нас приходить не тільки молодь, а й люди старшого покоління».

По пути — обильные прогулки...
Все автомобильные
прогулки
Вплоть
надо запретить.
Ну а на моём 
на мотоцикле
Тесно вчетвером, 
но мы привыкли,
Хоть
трудно тормозить.
(«Не гуди без меры, без причины...» 1972)