Етно-диско-вечорниці Олега Скрипки: культурний захід для культурних людей

Це сталося! Вечорниць чекали, дуже чекали й вони виправдали очікування. І про них говоритимуть ще дуже довго. Бо вражені були всі, без виключення. Це було видно по очах людей, що так неохоче розходилися по домівках майже опівночі... Втім, про все по порядку.

На жадані вечорниці до культурно-мистецького центру Києво-Могилянської академії народ підтягувався ще задовго до початку. На вході до перших публічних вечорниць всіх охочих до танців чекали козаки. Вони вирішували долю гостей шляхом дрес-коду й, відповідно, особливим тарифом на вхід: повний етнічний стрій – безкоштовно, для людей з елементами етнічного вбрання – 20 грн., для тих, хто полінився дістати з шухляди вишиту сорочку – вибачайте, але 80 грн.

Дебелі чолов'яги у повному строї пильно вивчали всіх прибулих не тільки на предмет одягу, а ще й на предмет алкоголю – ті, хто підготувався до вечорниць «по-своєму» або щось хтів на них притягнути в кишені, просто залишалися на порозі.

Однак, треба визнати – абсолютна більшість знали куди йшли, тож культурний рівень був збережений. А ще – знайшлося дуже мало тих, хто зрадив формату довгоочікуваного заходу, прийшовши у «цивільному». Всі радо вдягли свої вишиванки й строї і з нетерпінням чекали на початок, спілкуючись в холі.

Сам Скрипка прийшов одягнений в легкий casual з вишиванкою. Очільник вечорниць поділився з журналістами:
«Мене тішить, що зараз люди дуже дбайливо вбираються на вечорниці...
Згадую, як на нашу першу вечорницю майже всі прийшли в таких вишиванках з самодіяльності – щось таке синтетичне, розміру 4ХL, з наштампованою вишивкою... Тепер все інакше – гості приходять або в автентичному народному вбранні – повному строї, або, якщо це вишиванка під джинси, то вона нова й красива, або ж навіть старовинна.»

Народний дух був збережений і в залі, де все відбувалося. Вона була оформлена відповідно до задуму. Використано традиційні символи нашої культури – яйце-райце та вирій. Автор оздоблення зали, Олександр Михайлицький, скульптор та художник, шляхом містичних символів продемонстрував тисячолітню мудрість нашого народу, адже яйце-райце символізує гармонію й рівновагу, а вирій – рай і... країну мрій. Ці візії неабияк сприяли створенню неповторної атмосфери, що панувала на вечорницях.

Як годиться, спершу гостей привітав господар вечорниць – Олег Скрипка. Музикант сказав кілька слів і проголосив головний меседж вечорниць: «Стрибаймо високо й низько – танцюєм в стилі Етно-диско!» І ось, після скрипчиного привітання на сцену підіймаються музики від Бога, – гурт «Очеретяний кіт». Що ж, оригінальні версії танцювальних коломийок завели гостей просто з півоберту. А ще талановиті вінничани виконали свої особливі «пісні-історії». Почуті в різних містах і селах історії українців, які пережили надзвичайні пригоди або ж прожили цікаве життя, були покладені на музику. Тож гості вечорниць не тільки танцювали, а й з цікавістю дослухалися до текстів.

«Очеретяного кота» на сцені змінив ді-джей... Олег Скрипка. І тут почалася справжня дискотека! Стоячи за пультом, Скрипка не просто вставляв різні альбоми й підігрівав танцювальне коло запальними вигуками й підспівуваннями, – він чаклував музикою!
Українські ВІА 70-х, журливі й драйвові народні пісні (останніх, зрозуміло, більше), індійські мелодії, деякі хіти ВВ – все поєднано в абсолютно органічну музичну хвилю, що не переривалася ні на мить.

Сет Скрипки виявився неймовірно інтуїтивним. Він наче читав думки танцюючих і ставив саме те, що ще більш запалювало всіх. Хоча перед початком фронтмен «Воплів Відоплясова» зізнався: «Я хвилююся, адже діджейство – це просто моє захоплення і не знаю, як відреагують люди. Може вони будуть мляві? Може їм не сподобаються ті треки, що я підібрав?»

Яке там!

Гості завелися так, що в приміщенні стало спекотно як влітку. Кожен танцював як міг – дехто знав народні танці, або ж елементи з них, дехто рухався так, як підказувала музика, дехто просто відривався стрибаючи. Мабуть, для того, щоб встояти на місці в цей вечір, треба було перепити снодійного.

На цьому заході неможливо було побачити тупі або п'яні пики. Гості вечорниць знали куди й навіщо вони йдуть. Й справді – весело усім було й без горілки. А жартівник Скрипка ще під час спілкування з журналістами наголосив: «У нас культурні вечорниці... Нассінням плюватися тут неможна. Для цього є концерти Баскова»

По закінченні сету, Скрипка відрекомендував новий музичний проект – етно-грув-ватагу «Чоботи з бугая».

О, ці «Чоботи...» влаштували просто марафон на витривалість! Живий нон-стоп-сет народної танцювальної музики. Жодної хвилини перерви, 2 виклики на біс, єдине енергетичне поле з залом... Майже неможливо зрозуміти ЯК можна так відчувати публіку, виступаючи вперше – безкінечний потік мелодій ставав більш повільним саме тоді, коли танцюристи в залі захекувалися майже до запаморочення, й знову набирав обертів, коли гості поновлювали сили для жвавих танців...

Створення «Чоботів з бугая» – це знову ж таки ідея невтомного Скрипки. Недивно, що про «Чоботи...» він говорить майже з батьківською ніжністю:
«Я хочу, щоб цей колектив був такою собі музичною базою для вечорниць. Для цього вони постійно оновлюватимуть репертуар. Коли я вчився в КПІ, в нас був схожий гурт і ностальгія за цим студентським етно-бендом спіткала мене зібрати колектив «Чоботів з бугая». А ще я мрію видати їхню творчість окремим альбомом...»

До складу «Чоботів...» увійшли кращі українські музиканти: Сергій Охрімчук (скрипка), Костянтин Бушинський (барабан), Василь Паланюк (цимбали), Вадим Губенко (контрабас) а також дівчата із гурту «Божичі» – Сусанна Карпенко та Ганна Архіпчук (співи).

Музика, що її народжували ці люди, створила в залі диво, – в людей просто почалася ейфорія – палаючі очі, піт на чолі, мокре волосся, усмішки і рух, безкінечний рух. Танцювали діти й дорослі, одружені й зовсім незнайомі... які знайомилися під час краков’яку й «хусточки»... посміхалися й підспівували... жодного насурмленого обличчя, яких так багато ми бачимо в метро чи на вулицях. Тільки радість, тільки веселощі, тільки любов.

Людей змінила музика, і це справжнє диво. Диво людського єднання.

Мабуть, якби вечорниці не закінчилися майже опівночі, танцювали б ще до ранку. Але й тих 4 годин вистачило, щоб люди вивільнилися з мур побуту й роботи. Пережили духовне оновлення і ще й скинули пару кілограмів за вечір. По завершенні вечорниць, багато гостей просто сіли собі на підлогу захекані й щасливі, але розходитися страшенно не хотілося. Дехто ризикував пропустити останній поїзд метро, але просто не міг вийти з того чарівного кола, в якому так добре танцювалося. Майже фізично неможливо було випустити себе з тої магічної аури, що її начаклували музики...

Бачте, дива трапляються! Завдяки народній магії.


P.S.: Наступні етно-диско-вечорниці відбудуться 23 лютого у Галереї Лавра. Олег Скрипка, окрім інших талантів й здібностей, продемонстурвав ще й схильність до інтриги, повідомивши, що кожна нова вечорниця матиме свій неповторний характер й певну відмінність від попередньої.

Однак, щодо найближчої вечорниці, керманич етно-диско-руху сказав, що він запросив до виступу гурт «Мандри». Тож чекаємо з нетерпінням. Залишилося недовго.