категорії: репортаж

Фест у трамваї: Для кого Аннушка розлила олію?

теґи: Георгій Тарбая, Костянтин Скоркін, Любов Якимчук, Олександр Сігіда, Олена Заславська, Рока де Барнео, СТАН, Сеньйор Помідор, Ярослав Мінкін

У день 29-й місяця лютого року 2008-го Луганськом мчав підозрілий трамвай, із вікон якого майоріли білий прапор з написом «СТАН» та чорний стяг «Хай живе анархізм». Перед тим арт-терористи в камуфляжі захопили трамвай №6 та Аннушка розлила масло на трамвайні колії.

А ще перед тим мер Луганська заявив про наміри замінити луганські трамваї на маршрутки. Саме це підштовхнуло організувати Арт-терористичний фестиваль актуального мистецтва «Повстання» прямо в трамваї.

«Мир, труд, трамвай!» - із таким лозунгом усе почалося. Творче об’єднання СТАН і профспілка художників-пасажирів взяли на себе всю відповідальність за власні дії і бездіяльність перед журналістами і міліцією, що помітила підозрілі скупчення людей біля потягу, який знаходився неподалік від заводу Жовтневої революції.

«Мы осознаем ответственность, возложенную на нас социумом и открыто заявляем о начале Культурного террора в Украине. Отныне мы закрепляем за собой право вмешиваться во все инциденты в сфере культуры между власть придержащими и угнетенным населением страны» – заявив поет Ярослав Мінкін, що очолив операцію з захоплення.

Спеціально підготовлені три групи вибігли із засідки та захопили трамвай. Потім поети почитали пасажирам трамваю і перехожим свої вірші, художники повісили в салоні картини та прикріпили на стелю симпатичні ниточки (як протест проти дегенеративного мистецтва). Серед заявлених у програмі поетів тексти читали Олександр Сігіда, Олена Заславська, Любов Якимчук, Ярослав Мінкін, Георгій Тарбая та Костянтин Скоркін, що перейменовував вулиці з комуністичних на революційні. Так виїхали на вулицю Оборонну обороняти вільне мистецтво і трамвайні колії. Оборонна – одна з центральних вулиць, якою у часи Другої світової проходила лінія фронту, а тепер – трамвайна колія та акція на її захист.

Як не дивно, бабусі та дідусі, серед яких цей транспорт користується великою популярністю, попри велику кількість людей з автоматами, хоч і не Калашнікова, а дерев’яними, все одно заходили до трамваю. Там їм пропонували місця і мистецтво. Розказували також про протест проти демонтування трамвайних колій, у відповідь на що ті бідкались через подорожчання проїзду у міських маршрутках.

На ходу поети створювали лозунги: «Искусство – в трамваи», «Трамвай до Парижа – я машины ненавижу», «Автотранспорт – на консервные банки!», «Секс, трамвай, рок-н-ролл» і багато інших.

Відвідати фестиваль коштувало всього 50 копійок, але якщо ви - власник пенсійного посвідчення або проїзного, то могли насолодитися мистецтвом безкоштовно, а, як відомо, з пільгами і оцет солодкий.

До продовження фестивалю у клубі закритого типу «Сеньйор Помідор» доїхали не всі пасажири, та й не так легко було туди потрапити. У клубі відбулась авторська вечірка, на сцені було помічено поетів зі СТАНу та музикантів гурту «Рока де Барнео» .