Фестиваль «Кобзарська Трійця» нагадав про епічну традицію
Кобзарство – унікальне явище української культури, історично збережене в Україні до сьогодення. Проводячи фестивалі української епічної традиції, ми сприяємо її продовженню, а також відроджуємо народні музичні інструменти. Фестиваль розрахований на якнайширші кола глядачів, незалежно від віку та виду діяльності.
В українській культурі здавна органічно співіснували кобзарство (духовно–мистецька традиція з особливим світоглядом і стилем життя) і бандурництво (світське музикування, поширене серед інтелігенції та селян).
Бандура і кобза подібні зовні за формою і наявністю приструнків, хоча у кобзи їх значно менше (3-8), а перші кобзи були без приструнків. Ці два інструменти «до співу» побутували у народі паралельно. Вони використовувалися для супроводу епічних творів народними співцями-кобзарями.
Бандура споріднена з гуслами. Додавши до гусел 2-3 баси, поставивши іструмент на колінах вертикально, притиснувши до грудей – ось i матимемо бандуру. У пізніших бандурах було 5-6 басів i 13-16 приструнків.
Кобза – схожа на лютню, адже струни на її грифі притискаються, і тримають її, як правило, під кутом – так, як і гітару. УХVII–ХVIIIст. малоневкожнійукраїнськійхатібуликобзи. Гралинатрадиційних інструментах козакийпредставникиукраїнськоїеліти. З ліквідацією ЗапорозькоїСічі продо­вжувалаіснуватикобзарськадуховнатрадиція – незрячіспівцінагадувалипрокозацьківольності.
Щороку протягом століть кобзарські братства розпочинали свої мандрівки Україною на Трійцю, а завершували на Покрову.
З метою сприяння подальшому відродженню та популяризації традиційного кобзарського мистецтва, залучення молоді до справи, привернення уваги громадськості до національних традицій, культурно-історичних надбань українського народу, організації змістовного й пізнавального відпочинку для сім’ї та молоді Український центр народної культури «Музей Івана Гончара», що по вул. Івана Мазепи 29, 5-7 червня 2009 року вже вдруге провів щорічний всеукраїнський фестиваль українських традицій кобзарювання «Кобзарська Трійця».
Глядачі та учасники фестивалю мали змогу послухати кобзарів, бандуристів, лірників; відвідати концерти стародавньої та духовної музики; навчитися танцювати традиційні українські танці; ознайомитися з технікою виготовлення музичних інструментів; оглянути виставку традиційних кобзарських інструментів з музейних та приватних збірок; оглянути виставку наукових здобутків, фото й мистецьких творів про українське кобзарство; послухати та взяти участь у конференції на актуальні теми продовження кобзарської традиції у третьому тисячолітті; переглянути фільми, відеоролики та інтерв’ю на теми історії й сьогодення кобзарської традиції; побачити показовий виступ на тему традиційного бойового мистецтва давніх кобзарів, яке мало назву «костурець»; придбати тематичну літературу, відео- та аудіо продукцію.
Кінопокази, живе кобзарювання, концерти, виставки, традиційнітанці – така різноманітна програма цьогорічного фесту.
Виставка традиційних кобзарських музичних інструментів з фондової збірки Національного музею народної архітектури та побуту України виносить на загальний огляд віднайдені на початку 1970-х років інструменти .
На виставці також є бандури й кобзи, виготовлені майстрами сучасного Київського Кобзарського Цеху у 1990–2009 роках. На відміну від музейних зразків, вони живі – на них грають, вчаться і вчать. І день прийдешній повертає їм заслужене визнання...
Етногурт Буття (buttia.kiev.ua) та інші музики проводили майстер-класи з українських побутових танців та народних ігор. «Ойра», «Картопля», «Гречаники», «Ой не світи місяцю» – танці змінювали один одного як в калейдоскопі. Особливо сподобалась всім танець-гра «Голубка».
Адреса Музею: Київ, вул. Івана Мазепи (Січневого повстання), 29.
Їхати: ст.м."Арсенальна",
авт.№24, трол.№38, м/т №№ 406, 470, 520 до кінцевої зупинки
за Києво-Печерською лаврою.
Телефони для довідок: (044) 288-54-19, 288-92-68, 229-00-87.
