Гоголю - від «гоголівців»
11-12 квітня у Ніжині відбувся другий літературний фестиваль «Гоголівка».
Учасники та гості мали змогу погуляти містом та оглянути пам'ятки - давнини і сучасності. Звісно, найбільше вражала кількість церков у Ніжині. Звісно, їх колись було ще більше, та «постаралася» радянська влада. Знайомий ніженець розповів, що одну з церков підірвали просто на його очах - вже на початку 70-х.
Проте надихали гостів і вивіски на вулицях. Як-то магазин жіночої білизни «Жадана». Сперечалися, чи має там свою частку Сергій Жадан.
До початку виступів у старому корпусі Ніжинського державного університету ім. М. Гоголя можна було надихнутися ще й виставкою малюнків, привезеною митцями з Києво-Могилянської академії.
Гоголь - у різних ракурсах та іпостасях. Навіть у космосі.
Далі - багато поезії з усієї України. Від гостей та господарів свята. Музики - небагато. Та кожний виступ - яскравиий сплеск емоцій - на сцені та у залі. Хоча межі як такою між сценою та глядацькою залою не було - в усіх розуміннях.
На фесті слухали Таню-Марію Литвинюк, Ольгу Роляк (які були й ведучими), Сергія Пантюка, Олену Степаненко, Богдана-Олега Горобчука, Олега Коцерєва, Ярослава Гадзінського, Оксану Яблонську, Вано Крюгера, Світлану Поваляєву, Андрія Волошина, Анатолія Дністрового та багатьох-багатьох інших... Відбулося кілька презентацій збірок. Хоча всю «Гоголівку» можна назвати однією великою презентацією.
На одній із презентацій книжки можна було придбати навіть за «антикризоаими цінами» - «хто скільки дасть» грошей.
Для ще екстремальнішого відчуття творчості - перформенси на будь-який смак: із переодяганням та роздяганням, киданням речей та біганиною. Глядачі провокували авторів, а ті - глядачів.
Хто мав бажання на певний час посерйознішати - міг взяти участь у круглому столі про українські цінності, який організували гості з Києва - «Український клуб».
Загалом захід не був заполітизованим. Хоча у творах «незлим, тихим словом» побіжно згадували то одного, то іншого політика. Вочевидь, найбільше схвилював митців образ київського мера - його образ зринав як мінімум у чотирьох поезіях.
Заключним акордом «Гоголівки» став виступ перед університетом, де кожен охочий міг зійти на трибуну, тобто вилізти на лавку, та в рупор зачитати власні творіння.
Гостей обіймали, проводжали та запрошували приїздити ще.
абзац по суті, решта – вода та власні емоції від поїздки, більше для ЖЖ підходить
Ну, ми, як завжди, вміємо і підтримати автора і подякувати йому. Ми ж до Ніжина кожен день їздимо, шо нам ті "власні емоції"!
Шо для ЖЖ "підходить" то для нас – вода – "ка зна що, не Брути..." (с)
справа не в підтримці, а в об*єктивній оцінці тексту. і я не бачу автора і не хочу бачити, тим паче підтримувати – мене цікавит суто текст. бути толерантним з убогістю і боятися когось образити означає підтримувати це.
Нема меж досконалости. Прочитавши цей текст – пошкодував, що там не був. Склалось певне враження щодо події, як бачите – не тільки в мене. Визначення "вода", тим більше у такий безапеляційній і зверхній формі щонайменше дивує.
Так, рубрика зветься "Репортаж", але ресурс позиціонує себе, як "Спільнота блоґів", а не інформ-агентство. Якщо ми будемо з блоґерів робити репортерів і навпаки – навряд чи на цьому виграємо.
Хизуватись тим, шо вам байдужі люди, що з вами в одній спільноті щонайменше е-ее... нелоґічно.
ПиСи
З авторкою не знайомий, як власно і з вами. Просто здивувала нічим суттєвим не мотивована зверхність.
я це вважаю не зверхністю, а прямотою...
не знаю як ви, а я заходжу на цей ресурс почитати рецензії, критику і відгуки, і якщо ти на щось претендуєш (хоча б на репортаж), то за це треба, як кажуть, тягнути мазу...
ви точно прочитали? бо крім 5 абзацу все "по суті" – про те, що відбувалось на фесті! або ви не здатні зрозуміти такий насправді не складний і прозорий текст – то чого з коментарями пнетесь? сподіваєтесь розумним здатись? нашо?
в тому-то і справа, нащо мені хтіти здатися розумним?
це не рецензія, це не відгук... це вода... для ЖЖ... я не хтів нікого образити, а вказав на убогість тексту, як твору, у тегах якого стоїть "репортаж". мені глибоко все одно хто автор і який він, проте є тексти для щоденника, а є для чогось більш серйозного...
ви повторюєте ті самі слова – і вважаєте це аргументами?! "не рецензія, не відгук... вода... для ЖЖ" – в тексті (крім одного абзацу!)) викладено хід подій – не знаю, яких глибоких висновків вам із цього треба, але ваші закиди абсурдні)))
ну добре, якщо ви так дійсно вважаєте...
я не маю вам нічого доводити. це моя думка. власна. суб*єктивна. можете мені тут лекцію прочитати, проте це власна думка. і срати мені глибоко подобається вона вам чи ні.
нічо нічо :) ми тут жж маємо переплюнути.
непогана ідея)))