категорії: музика репортаж

Головне: не переBORSHCHити

Україна у іноземців перш за все асоціюється з… так, cмачним їдлом.
Ну, стосовно сала побутує багато кeпкувань. Але окрім нього ще є борщ — колоритна насичена страва.
Юрко Здоренко, Олександр Піпа та Вітольд Корженко не прогадали, назвавши свою команду саме так.
Це щоб дражнити апетит. Адже музика BORSHCHу на смак так схожа на однойменний харч: така ж жирна та приправлена екзотичними спеціями.

Вже вдруге хлопці дали концерт у клубі «Бабуїн».
Цього разу, 14 березня, відбувався суцільний ажіотаж навколо виступу. Дивно, як маленький «Бабуїн» вмістив таку (!) кількість бажаючих посмакувати BORSHCHем.
Прийшли як справжні фанати групи (один дядечко протягом усього вечора волав: «Пі-па — чем-пі-он!!!»), так і колеги, зокрема можна було помітити Сергія Сахна, Євгена Рогачевського (який, наслідуючи Пiпу, «відколовся» від родини ВВ, реанімувавши свій Кломуз), місцями я натикалася і на Фагота. Не вистачало лише Олега Скрипки.
Файно, що він не пожалував — мабуть, тоді ажіотаж творився би ще більший і «Бабуїну» було би не переливки…
У перервах між танцями, озираючись довкола, можна було помітити задоволені обличчя, сяючі очі. І все завдяки BORSHCHовому панк-року.
Мимохідь щиру посмішку викликали воістину колоритні (одна більш за іншу) мармизи Піпи, Корженка і Здоренка. Манера останнього екстатично витріщати очі і цитувати якісь епіграфи до пісень віддалено нагадували пана Скрипку. Але, що не кажи, персонажі підібрані вдало. Головне в цьому ділі: не переBORSHCHити!