Хроніки презентації ТаТаТа

Дзвінка: Передчуття перед чимось глобальним?
ЮЗ: Власне то, що відбувається і є глобальним. Тому, що це вперше, мабуть, в Україні, коли групи, відомі і розкручені, виводять на сцену практично дюжину виконавців, яких в Україні мало хто знає, навіть в київській тусовці. Це дуже велика справа. Я думаю, що після цієї вечірки купа мас-медіа прозріють, що в Україні не тільки гурти "Тартак" і "ТНМК", а й ті, які вміють нормально грати.
Дзвінка: Було акредитовано дуже багато журналістів. Проводиться конкурс на найкращий огляд.
ЮЗ: Так, однією з головних ідей... музон класний (тупаючи ногою і трусячи головою)...однією з класних ідей є залучити окрім київських журналістів, які трошки зажралися, молодих, скажем, неформальних або регіональних. Тому ідею можна тільки привітати.
Дзвінка: Або розвиваючихся – як нас.
ЮЗ: Або розвиваючихся – як вас. Так. І ще одне, щоб ці журналісти мали безпосередній доступ до прямого спілкування з музикантами. Тобто цим Тартак, Танок і всі інші показують, що вони є доступні до спілкування, а не заховані за зоряною ширмою. Так, вони відомі, але вони не зажравшієся.

Конференція
Усі вище згадані молоді та досвідчені журналісти збилися в коло біля "двох гусів" (як свідчив напис вгорі) – Фагота й Положинського. Питання ставили доволі мляво - та що ще можна було спитати, коли відомо вже абсолютно все! Повідповідавши на стандартні речі ("А чого гурт зветься "Тартак"?), пороздававши автографи та вдовольнивши професійні бажання журналістів, герої вечора влаштували перерву - до початку концерту залишалося не багато...

Технічна перерва
Людей ставало все більше, напруження росло... Всі тинялися із зали в залу, натикаючись на Фоззі, Валіка з камерою та представників інших бендів. Одразу на вході ми зустрілися з Ігорем Пелихом.
Дзвінка: Ти тільки що прийшов?
Пелих: Да!
Дзвінка: Ага. Які передчуття перед концертом як в глядача?
Пелих: Ну, я думаю, вуха у мене не повідлітають, бо тут всі найближчі мої колеги.
Дзвінка: Ага. Абсолютно всі?
Пелих: Ну, я маю на увазі Тартак, Танків, Sбей Пепел'S. Тут багато людей і всі вони десь там разом - з того часу, коли я пробував щось грати.
Дзвінка: Ага! Ти спеціально запрошений гість?
Пелих: Ну а як же!
Дзвінка: Побажання твоїм гуртам на майбутнє.
Пелих: Брати за концерт не менше, як три штуки баксів.
(приєднуємося до останніх слів :))

Лунала реклама "Чайки" та вигуки "купуємо диски!" Усі, хто придбав "ReФОРМАТцію" чи \"Систему нервів", мали нагоду отримати подарунки та взяти участь в розіграші призів... але про то пізніше. "Підробляли" продавцями в той вечір Фоззі, члени гурту Тартак та спец друзі.
Дзвінка: А зараз беремо в'ю у безпосередньої учасниці цієї справи (спецдруга Дитя – коментар). Як іде розпродаж?
Дитя: Якщо чесно, якось слабувато. Беруть в основному касети. Люди, видно, бідні у нашій країні.
Дзвінка: Важко працювати? Напевно, хочеться піти подивитися, що ТАМ відбувається?
Дитя: Ну, в принципі хочеться, якщо стане зовсім не в моготу, то я піду.
Дзвінка: Якщо чесно, скільки тобі Тартак заплатив за то?
Дитя: Ой, та дуже багато! Купу! Я вирішила купити собі нову квартиру в центрі.
Кіса: тільки сексом.
Дзвінка: тільки натурою?
Кіса: Ага, всією групою одразу.
Дзвінка: Ага.
Дитя: уявляєш, як мені класно!
Дзвінка: кажи, відсотки додаткові будуть?
Кіса:?
Дзвінка: як йде розпродаж?
Кіса: хвилями. Як цунамі. То така велика хвиля пішла – гоп! Все скупили. То так, тихенько.
Дзвінка: а що краще розбирають?
Кіса: Тартак (збуджено)
Дзвінка: тепер до тебе кілька запитань. Скажи, ти тут підробляєш?
Муха: звичайно, я на ставці.
Дзвінка: а скільки платять?
Муха: 10 процентів.
Дзвінка: Ага, класно. А що найбільше розпродається?
Муха: найбільше розпродається касета гурту ... щас прочитаю "Тартак та друзі". Якийсь гурт "Тартак та друзі" – "Система нервів". Найбільші його зараз купують.

Далі довелося буквально розриватися на маленькі шматочки, адже навколо носилося аж занадто багато людей, яким хотілося підсунути під носа диктофон... Тим більше, що одна з наших журналістів – кращий боєць – полягла на ниві кохання. Довелося працювати в кілька рук та кілька голосів. Почувши фразу: "Фоззі, ти потрібен нам, як чоловік", він кудись загадково втік... Проте, були й інші...
Лобода, гурт "Спідвей"
Дзвінка: Скажи, важко було співпрацювати з Тартаком?
Лобода: З Тартаком? Важко. З Сашком дуже важко працювати, я навіть скажу чому. Тому що у нас є свій стиль, у нього свій. А так як це пісенька гурту Тартак – я не можу зробити її так, як хочу я. Я кажу так: "Ця пісня повинна бути такою, якою я її бачу". Ми зараз полюбляємо дуже ньюскул ось. Такий "ти-ги-ди-ти-ги-ди!" Такі речетатухи прикольні. А Сашко: "Треба робити рубилово таке! " Таке дещо, але з рубиловом таким: "Го-го-го!"
Дзвінка: А довго ви сперечалися?
Лобода: Ні, ми зовсім з ним не сперечалися. Він сказав: так треба. Ми зовсім як: "Якщо партія сказала "Надо!" - народ отвєтіл "Єсть!" (віддаючи честь :) – коментар)
Дзвінка: Ви задоволені результатом роботи?
Лобода: так
Дзвінка: ага.
Лобода: До речі, сьогодні на чеці, коли ми робили таку невеличку репетицію - слухай, ми так прокайфували. Так кльово! Я гадаю, що і всі інші сьогодні про кайфують.
Дзвінка: ага.
Лобода: Мені дуже це сподобалося.
Дзвінка: Чого очікуєш взагалі від виступу?
Лобода: Ну, по-перше, я дуже хочу, щоб я не кажу, щоб сподобалися людям. Щоб ті люди, котрі хочуть почути та побачити нас - вони нас побачили та почули. Ті, хто не захочуть цього зробити - ну, нехай йдуть п\'ють пиво ... за 5 гривень.

Стрибанка
Після побажання-дозволу Тартаку від Ірени Карпи (Fuckсамі) "Хай живуть!" довелось швидко рушити до сцени, де вже всьо починалося... і продовжувалося – Тартаком. Та друзями. Спідвей, Лос Динамос, Де Шифер, Бангі Хеп, Основний Показник, Роллікс, Графіт, Флайззза, Сірик, ТНМК, Фактично Самі... і знову Тартак . І знову ТНМК... Драйву вистачило на всіх – особливо на парканчик, який був на межі зламу під час "Мікроff/onної перевірки" (Роллікс & Тартак). Витримав... так само, як і "Розтрусіть свої сідниці" (Спідвей & Тартак), "Іво Бобул" (ТНМК) та багато іншого.
Розчарування вечора – Графіт так і не заспівав пісню про "дві платівки і мікрофон"(в нашому випадку – два фотоапарати та диктофон). Але добре, що то було єдине і найбільше розчарування!
Дівчата плачуть, публіка затамувала дихання – спільна пісня Тартака та Каті Чілі. Пісня про кохання, залишки світла, трагічна читка та силует нібито Каті за ширмою праворуч від сцени.
Враження вечора. У всіх різні, але геть у всіх позитивні. "На манєжє – все тє жє" – в танцюючому, стрибаючому та махаючому кінцівками натовпі ми натикалися на Пелиха
– Як враження?
– Супер! Ха-ха-ха!
І на оргкомітет "Чайки"
К.А.: Як Ваші враження?
m@x: На рахунок події чи альбомів?
К.А.: На рахунок всього.
m@x: альбоми сьогодні буду слухати, тому що купити їх виходить лише з сьогоднішнього дня. І слава Богу, що перший тираж був саме тут. Що стосується подій, то це чудове просування Танків і Тартаків і всіх оргів, в тому числі і "Чайки" - в сенсі просування молодіжної культури. І те, що в "Прасках" зібралося сьогодні така аудиторія хорошого європейського міні-фесту – це прекрасно! Хороша музика, нормальні групи, цікавий концерт. Технічно все досить пристойно оснащено, я думаю. Всі можуть це сказати. Ось і все.
К.А.: Правда, що на "Чайку 5" ви запросите європейських мега-зірок?
m@x: Ми дійсно запрошуємо хедлайнера закордонного рівня. Є варіанти груп "Muse" і "HIM" – котрий із них буде, ми оголосимо трохи пізніше. Поки не настав момент, коли ми проголосимо на країну про те, що ось, ця чи ця група приїде. Те, що "Чайка" приведе мега-хедлайнера – це правда.

Несподівано зачепили плечем навіть Діму Шурова (ОЕ) та його дівчину... Соррі... біжимо далі. Танцювати... Бо працювати далі не хочеться.
Приємно вражала публіка. Абсолютно дружня, неагресивна і в той же час активна та емоційна. Іноді дещо погано проінформована. Відривалися на повну, а потім пошепки питали один в одного "а хто це був?", якщо не чули оголошення. Але навіть найактивніші притихли, коли на сцену вийшли Фактично Самі. Серед більшості чоловічих колективів з'явилася Ірена Карпа в не по зимовому коротких шортах. Фотографи пожвавилися та заклацали спалахи. Виявляти емоції ніхто не наважувався. "Перші ряди чесно стрибали" – скептично помітила Ірена. Стрибали щиро. Але тільки дівчата. Хлопці дивилися. Ну так весна ж на дворі!
ТНМК традиційно почали виступ з "Та ти шо?". Складалося враження, що людей в залі стало вдвічі більше. Вірш "про жлоба" кияни скандували разом з Фоззі. Під "Іво Бобул" постраждалий від "Мікрoff/onної перевірки" паркан почав погрозливо рипіти та хитатися, але встояв. Бо був досить близько до сцени та не стримував взаємних емоції.
Спільна пісня Тартак та Де Шифер майже наприкінці концерту "Не забувай вертатис", фізично виснажена публіка сповзала під парканчики, але з останніх сил відривалася.
Закінчився концерт на прохання слухачів "Буча-Чакою" та "Хуліганом", хоча чутно було вигуки "Радіо! О-о-о!".

Дискотека
Залишилися найстійкіші – погані dj\'s: О.Є. Положинський та О.А. Фоззі. Інтенсивний концерт, прес-конференція, розпродаж та розіграш призів виснажили всіх. Прихильників, журналістів, друзів з кожною годиною ставало все менше. Асортимент запропонованих мелодій вражав. Це була улюблена музика поганих (та дуже скромних :)) dj\'s. 100% ексклюзив. Почути це вдруге зможуть хіба що вони самі. Танцювали до останнього подиху і ніяк не розходилися. Вже почали прибирання, а невеличка купка втомлених та щасливих все ще здригалася під сценою. О пів на шосту Сашка ледве відірвали (з третьої чи четвертої спроби) від пульту. Тоді й пішли останні. Їх залишалося менше 15 чоловік.

Епілог

Ця славетна подія тривала більше 12 годин. На неї довго чекали і на повну насолоджувалися. Але витримати таке частіше ніж раз на рік неможливо. Хоча...
Всім в крамниці за "ReФОРМАТцією" та "Системою нервів" починаймо тренуватися зараз!
Наступного разу поставимо рекорд довготривалості та інтенсивності!