Євгенія Кононенко у Парижі
Київську письменницю Євгенію Кононенко деякі медіа називають «Українським Бальзаком, котрий пише Київську людську комедію». Франція, зокрема Париж, часто мають роль у творчості письменниці.
Український літературний клуб організував творчий вечір Євгенії Кононенко у парафіяльній залі собору Святого Володимира, що на престижному і літературному бульварі Сен Жермен у Парижі. Пані Кононенко розповіла про свій творчий шлях, представила нові книги та розповіла про враження від Парижа.Отже, творчий шлях Євгенії Кононенко почався доволі пізно – першу поетичну збірку вона видала у 35 років. До того ж, письменниця за освітою – математик, тому для її творів характерна особлива точність (наприклад, детективний роман «Імітація»). У 1993 році письменниця отримала премію Миколи Зерова за переклад і вперше відвідала Париж.
Оскільки видавництво «Кальварія» останнім часом не перевидавало книги Кононенко, то письменниця представила нові книги, що вийшли під егідою видавництва «Грані-Т». «Жертва забутого майстра» – це книга, що намагається знайти ключі до загадок творчості українського скульптора ХVIIIстоліття Івана Пінзеля. Наприклад, як йому вдалося з особливою точністю відобразити емоції на дерев’яних скульптурах, або як релігійні скульптури зі стражденними виразами обличчя змогли зайняти місце в церкві, в той час як на Заході всі скульптури мали бути суворими і «побожними». «На захист крокодилів» – це не просто переклади, це – переспіви дитячих віршів французького письменника Клода Руа, котрий був хорошим другом Євгенії Кононенко.
Особливістю дитячої книги «Неля, яка ходить по скелі» є те, що на відміну від тези «Поганих вчителів не буває, бувають тільки погані діти», у творах навпаки поганих дітей немає, існують лише погані вчителі. Євгенія Кононенко жартує, що на книгу можуть написати скаргу представники міністерства освіти. У книзі «Героїні та герої» авторка ставить питання чи ці герої справді герої, чи вони негідники. Чимала частина книги присвячена також статтям про Київ, якого вже немає та інтерв’ю з відомим перекладачем Анатолом Перепаді. (Анатоль Перепаді трагічно загинув у ДТП у червні 2008. Він їхав на велосипеді і його збив автомобіль. Винуватцем ДТП проголошується Анатоль Перепаді... Його звинувачують у... перевищенні швидкості... на велосипеді).
Після останнього візиту до Парижа, Євгенія Кононенко помітила три головні зміни.
1) Кольорове населення у метро зменшилося, можливо його витіснили вихідці зі Східної Європи. (Напевне пані Кононенко їздила не на всіх лініях метро).
2) У Парижі побільшало фаст-фудів. Якщо у 1993 році Париж славився лише вишуканими та розкішними ресторанами, то нині відбувається демократизація закладів громадського харчування.
3) У Паризькому метро дуже багато англомовних співаків. Якщо раніше Францію ставили в приклад як взірець «антиамериканізму», то зараз вже не так.
Однак, українці в Парижі не забули «Кальварійські» книги Євгенії Кононенко, тому жваво розпитували її про «Імітацію», «Новели для нецілованих дівчат», «Повії також виходять заміж».
