«Книжковий світ» лишився так само далеко від світу людського

Рівно тиждень тому відгуркотів черговий книжковий ярмарок у Києві «Книжковий світ». Подій, які насичували життям чорно-бурі будні київського інституту фізкультури було безліч, вартісних – одиниці. Публіка не була заманена якоюсь новою цукеркою (навіть цілком легальним продажем дипломів), та й із найактивніших в сучасному літ.процесі взяли участь одиниці. Зате молодь вдарила креативом по «безриб’ю», саме на «Радіо live» можна було відчути весь потенціал нової генерації української літератури. Власне, про «Радіо live» ми вже написали окремо, як і про вручення премій Нестора літописця.

 

Отже, першим цікавим заходом на «Книжковому світі» стала презентація книжки Юрка Покальчука «Хулігани». На ній він фактично повторив сказане, показане і прочитане на презентації в «Купідоні», хіба що питання від глядачів дещо відрізнялись. Наприклад, на прохання якоїсь дівчини, письменник скинув свої знамениті окуляри, а на питання «Для кого призначена книжка?» відповів, що точно не для дітей, але обов’язково – для педагогів.

Майже відразу після Пако в зоні презентацій з'явилась Світлана Поваляєва. Вона прочитала кілька уривків зі своєї поезії та прози, присвячених переважно рідному Києву (та його новому меру). Після цього відбулось коротке спілкування з публікою, а на закінчення письменниця запросила всіх 30 листопада відвідати в «Купідоні» її суперпрезентацію «THE BEST fuckOFf ПОВАЛЯЄВА». Там і зустрінемось знову.

Також у четвер відбулася презентація випущеної видавництвом ЛА «Піраміда» книжки Рюноске Акутаґави «Павутинка». Крім видавців і видатного перекладача Івана Дзюба (не плутати з не менш видатним шістдесятником Дзюбою), на захід прийшов почесний гість – посол Японії в Україні Мацуо Мабучі. Він, між іншим, володіє українською мовою краще за деяких наших політиків і активно підтримує просування рідної культури в Україні українською мовою. Це, скажімо, вилилось у орден від далекосхідного уряду для Дзюба за його довготривалу і професійну працю на ниві перекладів з японської мови. Що стосується Акутаґави, то він у Японії – класик, а «Павутинка» – це збірка його найкращих новел. Посол особливо порадив прочитати оповідання «Усмішка богів» – на його думку, саме в цьому творі заховано ключ до розкриття таємниці «загадкової японської душі».

В цей час на стенді багатьох видавництв відбувались автограф-сесії відомих письменників, але, як ми вже зазначали, за відсутності популярних для загалу письменників як то Ірена Карпа, Любко Дереш, Сергій Жадан, Юрій Андрухович та ін., нарід підтягувався дуже повільно, нечисельно пройшли автограф-сесії Світлани Поваляєвої, Ірен Роздобудько та Олега Криштопи, після «Форуму видавців», ярмарка викликала сумні думки, невже кияни, з меншим населенням в порівнянні зі Львовом, так байдужі до книжок?

Тим не менше, флагманом ярмарки стало видавництво «Факт», яке видає книжки не раз на рік – до форуму, до прикладу, у цього видавництва вийшло до ярмарки близько п’яти книжок, тоді як усі інші видавництва спромоглися видати лише кілька новинок. Презентації двох своїх нових книжок «Факт» вирішив звести в одну і відкрити нею проект «Містами» (проза про міста України). Щоправда, «Рівне/Ровно» Олександра Ірванця новим ніяк не назвеш, але перевидання – це теж вагомий привід для нового представлення. Друге місто – це Донецьк, про який ідеться у російськомовній книжці Олени Стяжкіної «Ты посмотри на нее!». Автори зачитали шматки книжок, а «Факт» пообіцяв продовжити цикл романів якісними творами.

У суботу відбулася презентація довгоочікуваної першої книжки «молодого, але вже знаного поета Стронґовського», яка має назву «Глибоковроті». Він, як і його попередники з «Радіо live» (репортаж>>> ), скомпонував поезію та музику, однак цього разу два види мистецтва демонструвалися по черзі, а не водночас. Поезією були, звісно, вірші самого Іллі Стронґовського – їх читали спочатку головний редактор «Факту» Леонід Фінкельштейн, у кого й вийшла друком книжка, потім друзі митця (Богдан-Олег Горобчук, Юля Стахівська та інші), а наприкінці й сам автор. Поміж цим усім звучала жива музика у виконанні оркестру «Розкардаш» – два хлопці грали на кількох інструментах і співали досить цікаві пісні. А Стронґовський що у віршах, що у діях був, як завжди, впевнений та епатажний, адже таланту йому не позичати.

Досить цікаво пройшла презентація нового проекту «Книжкові гроші», спрямованого на популяризацію книгарень, шкода, що лише кількох львівських та київської «Книгарні видавців». На перших банкнотах видруковані Лариса Денисенко, Ірен Роздобудько, Юрій Винничук та Андрій Кокотюха. Поки що номінал дріб’язковий – одна та п’ять гривень, за які у вказаних книжкових магазинах можна цілком реально купити книжки!

Не без «Факту» пройшов «круглий стіл» на тему «Андрогін — автор відмовляється від статі: забавка чи позиція». В дискусії брали участь Марина Соколян та Юрій Макаров, головував – Леонід Фінкельштейн. Пан Леонід почав дискусію як завше неординарно, запитавши в учасників, хто з них чоловік, а хто – жінка. Виявилось, що серед присутніх жінка – одна Марина Соколян (уявіть собі!), та й то тільки статево, а якщо ж поділ відбувається за гендером, письменниця знаходиться на шляху від жінки до андрогіна.

А ще в суботу відбулась презентація нової книжки Насті Байдаченко - «Перший гріх Ізабелли. Історія одного інцесту». Молода письменниця не без допомоги Леоніда Фінкельштейна представила роман і розповіла дещо про філологічні труднощі при його написанні та редагуванні. А вони безумовно мусили виникнути, тому що твір – про середньовіччя. Погодьтесь, рідкісна тема для україномовної літератури, і від того ще більш цікава. Сподіваємось, презентація стала одним із кроків на шляху популяризації сучасної української історичної прози.

Надзвичайно здивувала кількість презентацій у неділю – аж дві, якою логікою треба керуватися, щоб ставити найцікавіші презентації на ранок в будні дні?

Ось власне і все, що ми встигли відвідати та про що мали бажання написати із заходів «Книжкового світу», який, зважаючи на кількість відвідувачів, так і не приблизився до світу людського, буденного і дріб'язкового.