Концерт «Димної Суміші»: завершення роботи над альбомом «В країні Ілюзій»
26-го лютого у клубі «NEW. Бочка», що на Хмельницького 3б/1 відбувся черговий концерт рок-гурту «Димна Суміш». Офіційну історію гурт розпочинає з 99-го, коли «ДС» отримала перемогу на фестивалі «Червона рута». Згодом було видано перший диск «Ти живий». Концерт 26-го знаменував завершення роботи над новим альбомом «В країні Ілюзій».
Повний фотозвіт >>>
Аби віддати данину жанру, зауважимо ще, що вхід на концерт коштував недорого – лиш 20 грн з душі, а відіграли хлопці на славу, справді дали жару, показали дійсний рок. За що їм красно дякуємо. Сублімовано було негативну енергію, відбулося справжнісіньке очищення, запаморочене димним тужливим настроєм, який супроводжує всі пісні гурту і важкою тягучою тугою за свободою, адже «ми не вільні, бо ми винні».
Про «Димну суміш» я пишу завжди, як маю нагоду. Мій плей-ліст давненько не можна уявити без їхньої музики.
Але цього разу я з’явилась на виступі у дещо хуліганському настрої. Можливо, саме тому вирішила погнівитись, повишукувати негативи, покритикувати улюблену групу. Та і вже давно назрівали деякі питання.
Через свій хуліганський настрій я не писатиму про те, яка класна група «Димна суміш», хоч і, скажу по-секрету: побіжу і куплю їхній альбом, як тіко він з’явиться на полицях, а то буде скоро.
Писатиму про ідеологію.
Ось, хто хоче, може почитати про ідеологію. І трохи покритикую.
Саша та решта хлопців, вочевидь, погані вайшнави. Вайшнав мусить боротись зі своїм Я, а тут шрамування і наколки. Боротьбою з Я і не пахне. Надто багато позерства побачила я на цьому виступі. Фуух... Аж втомилася. Ми або погані вайшнави, або не щирі панк-рокери. Шо за фігня виходе? Ото я така щира журналістка, а ви?
Безумовно, грати музику в Ашрамі в чаді від благовоній і в підвалі, в чаді цигаркового диму – велика різниця, але, якщо вже музика ця має так багато спільного, то чому б не поламати обладнання під час кіртана на Зоряному? Що заважає? Місце не відповідає ролі? Але то я вже сноблю. Я сноблю і впадаю в той самий гріх, в якому хочу звинуватити свій улюблений гурт. Як утриматися від погорди? ЯК УТРИМАТИСЯ ВІД ПОГОРДИ?
Ну, гаразд, можливо, жорсткий слем на ваших виступах має в корні щось спільного з кіртаном на чоловічій половині прасадної, а те, що зала потенційних наркоманів підспівує з вами мантри, то є, безумовно, благосно, і, певно, робить потроху свою очисну роботу, але...
Не так давно на прес-конференції єдиний в Україні учень наставника храму Шаолінь Андрій Старовойт на питання журналістки про те, чи є він шаолінським монахом, відповів, що не є. А не є з тієї простої причини, що склалося так, що він є носієм іншої традиції. І так за нього вирішено, і він не має змоги це змінити. Андрій Старовойт є носієм православної традиції знання, він свідомий цього і не відчув потреби цю традицію переривати. Втім, це йому не завадило увібрати в себе чималий шмат знань іншої традиції, але піти на такий серйозний крок, як зміна віросповідання Андрій Старовойт не наважився. До чого я, схоже, вже всі зрозуміли.
Своєю творчістю «Димна Суміш» впливає на своїх слухачів, і, за кращими традиціями жанру, якщо вже є снаги слухати, то впливу піддаєшся бомбовому.
Я вірю в те, що наразі вплив цей є позитивний. Але мені трохи тривожно. І, як казав один мій православний друг, «невідомо що в тій суміші намішано».
Повний фотозвіт >>>
Світлини: Олександра Калашнікова