«Kvitnu Fest»: національна електронна музика без закордонних вкраплень

Любителям експериментальної електронної музики не довелося чекати весняних «Деталей звуку». Цьогоріч був запущений перший «Kvitnu Fest», який мав на меті показати зріз досягнень сучасної української експериментальної музики. Хоча фестиваль і є відгалуженням знаних «Деталей звуку», проте, цього разу організатори не намагалися представити всі можливі течії та напрямки за одну ніч. Основною метою було презентувати власне українську музику та довести, що захід може бути успішним і без залучення іноземних «хедлайнерів».

Kvitnu Fest проводився на двох сценах клубу «Сінема», де відіграли 17 саунд-артистів з Києва, Дніпропетровська, Тернополя, Харкова та дві команди віджеїв. Із музикантів були заявлені Zavoloka, Катя Chilly, Kotra, Dunaewsky69, Андрій Кириченко, OK_01, Алла Загайкевич, Олексій Петров, Zsuf, Infra Red Army, AT/ON, Electrostatiс Death, Роман Славка, Дмитро Ніколаєнко, Molfar, First8, Binghi; візуальною частиною займалися PDTA та Tih-Ra.

Бажаючих послухати якісну та цікаву музику виявилося досить багато, тому деякий час довелося зачекати на вулиці, і тільки після інструктажу охоронця, - Якщо ви будете поводити себе не достойно, вас виженуть, - можна було зайти всередину.

Відкривав фестиваль тернопільський колектив Zsuf. Вони створили власний мікрокосм, від споглядання якого неможливо було відірватися. Учасники гурту впевнено почували себе в костюмах чи то прибульців, чи космічних мандрівників, чи учнів гуру зі «Священної гори». Влаштували перфоманс із ламанням магнітофона, та запропонували приносити їм і свою техніку. У той же час на екрані показували «відеохроніку тернопільського життя». Наприкінці фронтмен гурту Сергій (Вася Пункер) Василишин провів сеанс масового гіпнозу, і після виступу оголосив наступний гурт.

Electrostatiс Death з «Деталей звуку» запам’ятався спокійними заколисуючими ембіент-композиціями, і на Kvitnu Fest вони приємно вразили іншим виміром своєї музики. Танцювальні сети порадували відвідувачів та розігнали втому і сонливість.

Продовжуючи традицію попередніх виконавців, композиції Заволоки були рухливими, в той же час поєднуючи мелодійність, ліричність, сучасні та традиційні мотиви.

Хотілося б відзначити також експерименти Kotrи. Композиції, не схожі одна на іншу, вони виразні та різнопланові. Естафету перейняв Андрій Кириченко, який у своїх роботах теж помітно еволюціонував.

Наступним виступав Dunaewsky69. Під цю музику не можна не танцювати. Поєднання живих інструментів та електронних ритмів не залишило байдужим. Наприкінці вражаюче відіграв Binghi. Суцільний балаган, гуцульські, циганські, балканські ритми, атмосфера карнавалу були присутні під час їхнього виступу. Запам’яталася, наприклад, електронна обробка єврейської пісні Хава Нагіла.

Мала зала протягом фестивалю була заповнена, тому вдалося послухати Аллу Загайкевич та Molfar’а із сумішшю брейккору та ембіенту.

Загалом, потрібно сказати, що жоден з прослуханих гуртів не розчарував. Неприємні враження залишили нікотинова хмара та охоронці закладу, які своєю грубою, безцеремонною поведінкою псували враження від прослуханої музики.