На Kyiv Contemporary Art привезли швейцарського короля контемпорарі

Щойно розпочата цукерка Kyiv Contemporary немов люстерко відобразила результати цьогорічних торгів. Цього року українське мистецтво вперше було представлено на світових найпрестижніжих торгах Сотбіс і Філіпс. Філософія проста – хто продається, той і виставляється. Але як зазаначив Олексій Титаренко, і важкувато з цим не погодитися, є в цьому нова поезія – та, яка в архітектурі. Поезія великих чисел, що параболою вигинається в болотному затишку українскього мистецтва.

Отже цифри. І що більші, то краще. Money makes the world go around, хто сперечатиметься? Тож не буде зайвим і похизуватись, тим більше вже є чим –  нас все-таки купують. 

9 червня, «Сотбіс», Лондон:

Оксана Мась – 54 300$

Василь Цаголов – 40 400$

Ілля Чічкан – 22 000$

Олександр Ройтбурд – 22 000$

Арсен Савадов – 18 000$

Максим Мамсиков – 35 000$

Павло Маков – 18 000$

Ігор Гусєв – 10 500$

«Нацпром» (О.Тістол, М. Маценко) – 8 700$

29 червня, «Філіпс», Лондон:

Олександр Ройтбурд – 97 000$

Василь Цаголов – 53 600$

Олександр Гнилицький – 41 250$

Максим Мамсиков – 35 000$

Ілля Чічкан – 25 000$

Матвій Вайсберг – 13 500$

І кого ж ми бачимо на цьогорічному дійстві Kyiv Contemporary? Нікого не забули. Що сказати – арт-ярмарка. І нічого образливого в цьому немає. Бо саме ж це і є сучасне українське мистецтво (і нехай нам буде хоч трошки лесно), що вже трошки потягнуло не себе ковдру світової уваги і грошенят (як платять,то певно чогось та вже варто).

Тож зовсім не дивно, що майже всі найвагоміші колекціонери-меценати вітчизняного контемпорарі мріють з ганчірочкою вдома протирати Арсена Савадова. Він для українського арт-простору взагалі майже бог, бо продався за кругленьку сумму ще в 1980ті. Та ще й не кому-небудь – спокусився сам Арман! Як же тут встояти!

Платити звісно почали ще вдома. Одним з найкращих лакмусових папірців конвертування грошових вкладів в мистецькі колекції став Віктор Пінчук. За прикладом не треба навіть далеко ходити – Сотебіс наче з його смаків списано. Хоча певно не стільки смаків, скільки зі славнозвісної колекції. І не варто забувати – де б було це сьогоденне мистецтво без того мецената-суперстара і його піару? 

Та не Пінчуком єдиним. Той самий Ігор Воронов (якому, до слова, організатори арт-ярмарку висловлюють сердечну подяку за сприяння в організації виставки, тож і тут наслідив) цього року майже власним коштом проштовхнув на рідних теренах Сотебіс. Так, звісно ж особиста колекція мецената після цього не лишилась без належної уваги і новеньких надбань пензля наших суперстарів (Арсена Савадова, Василя Цаголова, Валерії Трубіної, Олександри Жумайлової, Олега Тістола, Оксани Мась, Олега Животкова, Юрія Соломко), але й справа того варта – піар завжди залишиться піаром. До того ж ніхто не лишився ображеним, роботи все таки купувались. Стосовно меценатства, не варто забувати нещодавно створений Вороновим «Арт-фонд» і  підтримку «Нової хвилі» в Національному художньому (хоч видовище не менш сумне, ніж сплячі бабусі в самотніх залах сірої будівлі). А як згадали відкриття й обновки, є у нас ще й Сергій Цюпко. Не за такими вже й таємними данними, 17 грудня на Глибочицькій має відкритись новий музей на базі його приватної колекції зовсім нескромних масштабів.

До 17го та ще й грудня ще далеко, а сьогодні вже є на що подивитись на Kyiv Contemporary, є чим поласувати, а на що й отруйну слину зціжувати. Справді нікого майже не забули. Виставили по шматочку зірок цьогорічних і попередніх торгів, всіх, хто тусується фіаками, бейзелями, венеційськими бієнале. Місце в куточку, не осяяне понтами, суперконцептуальністю і пафосом теж залишилось, але зовсім трішечки. Тож маємо, що маємо,а саме:

Олега Голосія, безцінного Олександра Ройтбурда, титанів живопису Олександра Гнилицького і Олег Тістола, хуліганського Цаголова і Сай, «вєздєвсунуту» Владу Ралко, родзинку Арт-Києва Олександру Жумайлову-Дмитровську, мавпячого короля Чічкана, Мамсикова, Савадова, Гусєва, Скугарєву, Гриневича.

Перший поверх – рай вуаєристам приватних колекцій – хизується вишуканими роботами найіменитіших. Так в цьому році своїми арт-скарбами поділились Ігор Воронов, Олесь Довгий, Дмитро Андрієвський, подружжя Вакуленків, Володимир Сало і Вікторія Тігіпко.

Протягом десяти днів в Українському домі також можна буде побачити спецпроекти «Країна чудес» Арсена Савадова, куровані Олександром Соловйовим «Основний інстинкт» та «Флешка. Нове українське відео», московський проект «Хазяйка» Дмитра Булнигіна, «Творці міфів». (Інститут проблем сучасного мистецтва), «Амбівалентність» Олександри Жумайлової-Дмитровської, «Мова ІІІ» групи «Контрабанда», «Зупинка» Олега Пінчук та «Соцкапіталізм» Оксани Левченя-Константинівської.

Особливий гість цьогорічного дійства – Роже Пфюнд. Хто цього пана знає в Україні? Певно таких розумників небагато, на жаль. Для світу ж Пан Пфюнд – найвідоміший дизайнер грошових купюр, для Швейцарії – король contemporary. Організатори Kyiv Contemporary вирішили такий сором виправити і влаштувати лікбез. 30 жовтня  о 15-оо можна відвідати лекцію Роже Пфюнда на тему  «Дизайн у сучасному мистецтві та сучасне мистецтво у дизайні. Специфіка дизайну грошових банкнот». Та не лише гроші – живопис, графіка,книжкова ілюстрація, дизайн об’єктів, плакати, афіші,етиктеки – майстерня Пфюнда не відбивається від замовлень, і не гидує форматом. «Кожна нова робота – виклик. Генеруй ідеї! Не терплю робити те, що я вже робив. Намагаюся бути щомиті новонародженим. Це дає відчуття вічної свіжості» – митець заглиблюється в усе що робить, шукає нові підходи і поєднання, не любить традиційності й спеціалістів. Душа Пфюнда небайдужа до портрету. Як підкреслює сам художник вибір героїв для портретів відбувається абсолютно спонтанно, з великої поваги до людину,котру він бажає зобразити, й до того сяйва, яке ця людина випромінює у світ. Спробувати пошукати це сяйво можна по кутках великої виставкової зали на другому поверсі, де й виставлено роботи швейцарського гостя.

На третьому поверсі вартий уваги спецпроект за ідеєю живописця Ігоря Ступанченка і кураторством Олесі Авраменко. «Трансформаціїї часу» представляють міжнародний пленерний проект «Гурзуфські сезони. Вулиця», який перетворив вуличку старого імста на музей сучасного мистецтва під відкритим небом. Художники (Бабак, Блудов, Будніков, Гнилицький, Криволап, Тістол, Ралка, Ройтбурд, Романішин та ін) писали на алюмінієвих пластинах час, але писали не просто олією та емалями. Певно тому й вийшла не просто вулиця, а синтез живописних матеріалів і філосовських сентенцій, просторових і площинних рішень, метафоричних та цілком життєвих образів. Споглядати результати цікаво і захоплююче, а находившись залами і експозиціями, надивившись на високе і, як обіцяють, безсмертне мистецтво, навіть цікаво влаштовувати собі тести на вгадування авторства.

Безперечно Kyiv Contemporary не залишиться марним культурним експіріенсом. Заберете з собою з Українського дому цілу валізу приводів поговорити, похвалити, покритикувати, позаздрити та ще чого поробити. А ще в цю ж валізку можна буде поскладати листівки з виставки.

Не пропустіть!

«АРТ- КИЇВ contemporary 2009»

28 жовтня – 7 листопада 2009

Український Дім (Київ, Хрещатик 2).