Львів: колись столиця андеграунду, нині - розплідник «заслужених»
Півтори години неймовірного щастя подарував львів’янам на концерті харківський гурт «Lюк». Рідко коли публіка встає з місць і витанцьовує на лавках вже на перших акордах, а тим паче – проханий і вибагливий львівський слухач.
Це вже третій концерт харківчан у Львові і цього разу – в рамках туру, який також охопить Росію, Білорусь, Прибалтику і Грузію, на підтримку нового, четвертого за ліком, після чотирирічної мовчанки, альбому «Мамина юність».
«Lюк» – незвичайне явище в українській музиці. Вони є частиною андеграунду, не наголошуючи на своїй альтернативності, співпрацюють із іншими музикантами, наприклад з Міськом Барбарою, Саном з 5’nizza чи Антоном Сліпаковим з «… и Друг Мой Грузовик», а водночас тримаються осторонь від усіх, роблячи щось своє, не схоже ні на що. Вони – «марсіани», які час від часу без гучних афішувань прилітають, вселяють людям музичне щастя у голови і зникають до наступної зустрічі.
Зізнаюся, на цей концерт йшла з метою «перепрочитання і зрозуміння» нового альбому, бо з запису виглядало все не найкращим чином. Навіть більше – просто нудно. Часом річ треба послухати «наживо», щоб відчути і почути... І вдалося! Після живого концерту платівка слухається набагато цікавіше. Щоправда, за мелодикою він доволі одноманітний, але енергетика і «почерк» все ті ж, що і у добрих давніх піснях «Сахалін», «ТіВі» чи «Электрочеловек». «Lюки» змінилися, водночас залишившись все такими ж космічними, романтичними і переконливими, електронними, ейсід-джазовими і роковими, то гармонійно мелодійними, то шарпано-рваними, україно- російсько- та франкомовними.
Ба навіть більше – схоже, можна очікувати і мовного розширення від «Lюків». На концерті одну з пісень Оля Герасимова виконала… японською мовою, переспівуючи Pizzicato five. До слова, клавішник і електронний мозок «Lюків» Олег Сердюк, або «Younnat», який творить однойменний сайд-проект, останній із п’яти дисків His Name Is Radar записав саме у Японії.
Треба визнати, що Львів вже давно не є культурною столицею України. Хіба розплідником треш-культури і «заслужених артистів». Шоу-бізнесовою столицею все ще залишається Київ, а от сучасна культура твориться у Харкові. Добре там, де нас нема, то все ж… Це у Харкові Сергій Жадан пише поезію, Сашко Ушкалов молодіжну прозу, Генрі Лайон Олді – фантастику, творить Артем Волокітін (володар премії «ПінчукАртЦентру»), а львів’янин Місько Барбара грає на сцені «Арабесок». Це Харків подарував нам Сергія Бабкіна і «ТНМК», там панкують «Собаки в космосі» і співає «Оркестр ЧЕ». Туди їдуть на гастролі Діана Арбеніна, Дідюля і «Мумий тролль». А до нас як не весна – то або «Бутирка», або дружина Михайла Круга. А ЗМІ ще й бігають до останньої по інтерв’ю, як по свячену воду. Символічно, погодьтеся, що такі «зірки» в цирку виступають. Добре хоч раз на рік Ніно Катамадзе заїжджає, Славко Вакарчук не забуває, Вітя Новосьолов з «Анни» влаштовує кількатисячний за відвідуваністю фестиваль «Руйнація», Олег Скрипка вечорниці влаштовує, а Тарас Чубай на Різдво зіркових колядників збирає.
Ким або чим ми можемо похвалитися зараз, окрім як «Океанів», «Півнів» чи «Гадюкіних», тобто історією? Зрештою, про що можна говорити, якщо у Львові навіть немає солідного концертного майданчика, вже не кажучи про клуби. Після закриття візитівки львівського андеграунду – «Ляльки», а згодом і «С.Далі» та «Одне все», з доступних і комфортних для «неформатних» гуртів залишилися хіба «Хмільний дім Роберта Домса» із жахливим звуком, «Пікассо» для більш комерційних проектів та «Лівий берег» із грошовитою, але не завжди активною публікою…
На щастя є ще пора оупен-ейрів, а з нею – як мінімум, фестиваль «Старе місто» та «Флюгери Львова» зі «Сніданками з Мертвим півнем». Тож сподіваємося, що весна невдовзі припинить зимувати, «літо буде» і «може все піде ще на краще,бо може не пiде ще на гiрше»…
Божка, все буде добре.
голий оптимізм не аргумент.. твій Лемберг у Львові теж здається довго не прожив :(
Ну, так "Лялька" гикнулася і робити щось молодим-зеленим стало значно важче. Але вдягнений песимізм, не кращий за голий оптимізм. І не такий я вже й голий))) – ще почуєш що до чого.
Ну, і "Мертвим Півням" на початку 90-тих зовсім не легко було щось робити. Як зараз жаліються – записи дорого, репетиції дорого, виступати нема де... Головна проблема в головах – апатія до музики і відсутність ідей та персоналій. Це довга тема і ми б з тобою з годину могли балакати (у Львові це вміють :)
не погоджуюся.
Ну, добре, добре... Над Львовом висить прокляття.
ой не люблю я такого...
коли це львів був столицьою андеграунду?
Толічька як не маєш шо сказати то хоч памалчі...
принаймі поки була Лялька – ми були лучшіші. Зрештою Це Львів виграва(нехай і завдяки Шаріфову) останні чотири Тараси Бульби.. аж до минулого року)))))
Справді сумно. Згідна щодо відсутності клубів і яскравих гуртів, але як на мене все ж порівняння з Харковом трохи недоречне...
них є Жадан, що ж – в нас є Дереш. В них є Арабески, а в нас театр Курбаса. А бутирка не лише до нас приїжджає (питання хто на неї у Львові ходить) До того ж міста зовсім різні і мають відмінні процеси культуротворення і це нормально.
ага, я теж потім згадала, що в нас колись був Дереш. Останні кілька років я Жадана у Львові бачу частіше ніж Любка. Та й достукатися до Сірожи легше ніж до нашого вундеркінда. Підозрюю, що Дереш теж вшарив, що під Львовом лежить череп прокляття і втік...
загалом погоджуюсь. але як виняток скажу – Dalai Lama
я теж про неї думала, але Сашко ж пішов звідти... Далай лама вже не та, що на альбомі... вже зовсім не та.. тепер Далай Лама – це Робеспєр Карден, Саша Васецький з купою ідей, Дракула Дропс і сама Далай Лама, тобто те що від неї залишилося. Це зовсім не те, від кого ми тягнулися на концертах... не кажу, що гірше. абсолютно ні, просто інше.. зовсім інше.
Ламу справді жаль. Кому ліпше від того розлучення стало? Я не знаю.
Сашко Васецький пішов??? невже? я знаю що Діндзьо пішов – і ми тепер маємо свіжих і цікавих Робеспєр Карден, Мальцев – ще пляс один неординарний гурт ДДД. І Далай Лама стала іншою. І як в цьому бачу розвиток – в першу чергу музикантів, та й львівської музики загалом.
Пішов. Це точно. Якшо не помиляюся, то кілька днів перед Люками...
>>з доступних і комфортних для «неформатних» гуртів залишилися хіба «Хмільний дім Роберта Домса» із жахливим звуком, «Пікассо» для більш комерційних проектів та «Лівий берег» із грошовитою, але не завжди активною публікою…
+500
на жаль, Львів не єдине місто, де з концертних майданчиків – хіба що цирк