Ля-ля-ля, чі-чі-чі, ми чекали ''Кірпічів''. ХЗМізм, день другий
Другий день Екстріммьюзік привабив до себе значно більше публіки, ніж перший. Можливо, видалась гарна погода, що сприяла міграціям молоді. Можливо, усі раптом схаменулися, що другий день - це останній день і такого щастя вони ще рік не побачать...
Є ще такий варіант.
(діалог - я та невідома дівчина - на вулиці під час виступу Станції Мир)
- Ти часом не знаєш, Кірпічі скоро виступатимуть
- Ну, думаю останніми... А що
- Та я задралась вже різну пургу терпіти...
- Мммм... Станція Мир, здається, непогані. А наступні Борщ, дуже раджу піти пострибати.
- Спробую
- Чи піди пива попий за поворотом, раз вже так нудно
- Та я вже і пива, і коньяку попила...
Думаю, дівчина, що попила і пива, і коньяку, була не єдина у своєму прагненні побачити Кірпічі. Щодо мене, то я прийшла на Борщ, на живий виступ якого мені вдалось НЕ потрапити вже разів п'ять. Але не Борщем єдиним сита людина - у списку значилось ще доста команд...
Шоу почалось ще задовго до початку на проїжжій частині біля Лаври живописно стикнулись два автомобілі. Причому власник одного з них живописно наставив пушку на першого, потім хтось когось відкопав, приїхала міліція, яка нас усіх бєрєжот. Отже, завтикати до початку виступу було у що. А ще молодь не полишала улюблений ларьок з пивом - та й погода прогулянкам сприяла.
Вже точно не скажу, о котрій почалось, але - зізнаюсь чесно - дві перших команди я злісно провтикала. Тобто прийшла, подивилась і пішла спілкуватись з друзями.
Щодо Блюденсу (які, до речі, розпочинали програму вечора), то я побачила хлопчика, співаючого висорим плаксивим голосом і втекла. Хоча, здається, там і без мене фанатіючих дівчат вистачало...
Шкода, що під час виступу сербських пацанів Ska Ringispil мене теж кудись потягли. Бо в мережі я наколупа доста схвальних відгуків, шкода, що не все довелось розібрати, бо усі відгуки були написані виключно сербською. По-моєму, публіка сприймала позитивно, ну - як мінімум - з цікавістю. У ска я не дуплю ніфіга , а - як мені здалось за назвою - це має бути ска. Ну, що б воно там не було, звучало непогано.
Особливо активно нарід почав підтягуватись на Станцію Мир (може, вже встигли напитись, а може назва більш-менш знайома). Частина публіки їх вже неодноразово чула, навіть слова дружньо підспівувала. Але мені після каверу на Іванушек-дурнів з їх гітом Тучі, танцювати несподівано розхотілось...
Коли почав виступати Борщ, я стояла у довжелезній черзі в туалеті (що ж, деякі провели в реструм більшість фестивального часу, оцінюючи гурти ЗВІДТИ. Залежить, звісно, від кількості випитого пива). Тому три пісні пропустила - за цей час публіку встигло остаточно понести, особливо у слем-рух. Я вже точно не скажу, чим там займались під сценою і як там штовхались, але заляпати мене чиєюсь кровякою встигли (сподіваюсь, це не мені часом розбили голову)
Довгоочикувані Кірпічі виступали досить мляво, або ж це публіка надто спокійнор реагувала... Карочє, дочекатись кінця мені так і не вдалось - бо у 44 вже починався виступ гурту Люк. Кілька разів зауважила, що серед піплу на ХЗМізмі траплявся Сан. Ходив та дивився на все байдужим поглядом. А чутки про виступ 5ніцци ходили і бродили. Проте, її так і не було. Не скажу, що засмутилась.
