Мильні бульбашки навколо «Післявчора» Іри Цілик

29-те травня, вечір, «Антресоль» – отак коротко можна описати час та місце дії. Сухо виходить, але лише для тих, кого там не було. Бо туди треба було прийти.

Фотозвіт з дійства >>>

На вході усім роздали флакони із мильними бульбашками, і дорослі серйозні люди почали ними бавитись, забувши про свою дорослість і серйозність. У приміщенні багато людей із квітами та подарунками. Зайшовши ловиш себе на думці, що це не презентація, а день народження, на який ти прийшов без подарунка. Музика від DJ-я MAVR-а. Багато молодих цікавих успішних і яскравих людей. Очікування, а потім... Вибух краси і добра. Це вийшла авторка, винуватиця дійства Іра Цілик.Що вам сказати, вона, прекрасна, добра, чесна і схвильована, починає презентацію своєї першої прозової книжки.

Вона, збиваючись, читає два уривки зі своєї повісті, і люди намагаються тримати свої очі від цілковитого округлення, бо текст вражає. Вражає своєю зрілістю, стилістичною витриманністю, живою мовою, цікавими історіями і спостереженнями, етсетера. Дуже приємно, коли видаються молоді літераторки, навіть літераторко-режисерки, і це не шопопало, а дійсно приємна література.

Потім був час для іншого прояву Іри, а саме для її короткометражного кіна «Blue Hour». Кортка пауза і... знову вибух. Оплески. Довгі, щирі і безкорисливі оплески глядачів. Кіно схоже на те, як паузи стають головними засобами виразності. Красивою і доброю вийшла стрічка. Сама режисерка стверджує, що вона спостерігала за однією дівчинкою і та настільки її вразила, що було вирішено зробити фільм про неї.

«Коли я писала, я писала не сценарій, а її історію.»

І справді вийшла дуже цікава і лаконічна історія однієї дівчинки між Всенощною та Великоднім ранком. Перетини долей різних людей у великому святковому місті. Зміни, які стаються з кожним із них після цього перетину. І настрій початку. Початку нового етапу, нового життя. На жаль, у нас короткий метр непрокатний. Сподіваюсь, вам таки видасться можливість подивитись це кіно.

Презентацію не відвідали ні зірки, ні видавці. Але це не робить її менш значущою у сучасному мистецтві. Сподіваюсь, що ми бачили народження нової зірки на мистецькому небосхилі.

Фотозвіт з дійства >>>
Фото: Аня Попович