категорії: репортаж
Нацiональний фiнал GBOB у Мукачiвському замку «Паланок»
Писати про побачене мною у красивому місті Мукачевому, а точніше на подвір'ї замку Паланок - дуже складно. Хоча б тому, що я зовсім не прихильник тієї музики, яка переважала на фестивалі. А тепер, пiсля прослуховування всього, що там звучало, я стала не тільки неприхильницею, а вже і противницею такого роду музики. Далi поясню чому.Попередньо розглядаючи розклад учасникiв, відмітила для себе декілька груп: вже добре знайомі «От Вінта», полтавські «ДорогиМеняютЦвет», і «АтмАсфера» (я вже чула про них, але не чула їх музики). Звичайно, не виключала і можливості почути щось нове і цікаве серед інших виконавців - тих, що пройшли регіональний відбір, а це вже саме по собі варте уваги. Так думала я, наївна, читаючи список груп... Ох…
Перш за все, я була дуже здивована, коли на афіші в одному з магазинів Мукачевого (увесь центр міста був завішаний кавового кольору плакатами реклами ГБОБу) вичитала, що вхід, виявляється, платний! Справа в тому, що на офіційному сайті GBOB згадана афіша була зменшена рівно настільки, що не можна було розгледіти саме цієї інформації... Коштував вхід - не багато-не мало - 30 грн. (20 iз флаєром). Флаєр ми дістали випадково - зустрівши на вулицях міста хлопців iз Ужгорода, які не пошкодували для туристів iз Полтави ці папірці, що давали можливість зекономити червiнець.
Прийшовши рівно на шосту вечора до замку, мали змогу ще потинятись - і навіть намагались достукатись до розуміння охоронців, які ну ніяк не хотіли пускати хоч на хвилинку подивитись «Паланок», огляд якого був закритий на час концерту. І навіть аргументи щодо тривалості часу, проведеного в потязі від Полтави до Мукачевого (без трьох годин доба), не зламали потужну оборону спокою музикантів, які мені були відверто по боку - мене цікавили мури, атмосфера середньовічності, архаїчності… Ой, я ж про ГБОБ пишу, вибачте...
Зайшовши на подвір'я замку, не можна було не захопитись розмахом організації дійства - сцена, що стояла на висоті метрів зо п'ять, гарне світло, пізніше з'явились ще й умовні «екрани» - діафільми, для яких полотнами служили стіни замку. Лiворуч від сцени постійно крутили рекламу - так що кожен iз присутніх міг досконало вивчити виробництво пластикових вікон; крім того були ролики про минулорічні ГБОБи, але й вони швидко набридли. Праворуч же - наживо показували публіку і вихід кожного гурту на сцену.
До початку самого дійства ми встигли ще й поспілкуватись iз Юрком Зеленим, який допивав свою «…п'яту каву…», нарікаючи організаторам, що ліміт фінансів на неї (каву для зігріву) вже вичерпано і, мовляв, треба б починати концерт… На запитання про найнижчу оцінку (за 20-бальною системою), яку планує ставити в якості члена журі Юрко, вiн вiдповiв: «Можу поставити i 1, але зважаючи на те, що групи пройшли певний відбір, одиничок, думаю, вже не буде». Як виявилось потім, одиничок, дійсно, не було, зате були двiєчки…
Щодо претензій на перемогу i, відповідно, на поїздку до Лондона найбiльш відомого з усiх учасникiв - гурту «Ot Vinta» (мовляв, в Європi зараз знову модне рокабілі), упорядник «ФДР-вістей з Краю» зазначив: «В Англії не розуміють українську мову, а «От Вiнта» грають УКРабілі, отже ефект від їх пiсень зменшиться рівно на половину». Також, вiдповiдаючи на чергове запитання, Юрко зауважив, що росiйськомовнiсть певного гурту навряд чи вплине на його оцінки…Але то деталі, найголовніше почалось о 19 год. - рiвно на годину пізніше запланованого. Ведучий, що вів концерт не вражав аж ніяк - і це стало ще відчутнiше, коли його змінив Михуїл, який відіграв перед цим як вокаліст «Абздольцу» . Але до цього, безумовно, повного абздольцу, ще повернемось...
Починали, згідно жеребкування, «От Вінта». І я з самого початку була задоволена - танцювала «рок-н-рол для черепах». Зіграли хлопцi непогано, принаймні публіку розворушили.
Наступний номер програми - «Абздольц». Після їхнього виступу чомусь задалась питанням: а що ж краще, «сіські» чи «піські» (вибачайте за дослівну цитату)? Поясність мені, малому дівчаті, і чим ця музика краще ніж висміювана (це вже у ролі ведучого) Михуїлом попсня чи шансон?..
Наступнi учасники, «Широко Закриті Очі», запам'яталися передусім духовою секцією, яка, до речі, під час чужих партій «ковбасилась» на сценi по повній.
«ДорогиМеняютЦвет», незважаючи на чомусь трохи гірший звук, порівняно з іншими виступами, відіграли непогано. Вони хоч і мали не характерні їм елементи одягу - кольорові гетри, дивні зачіски, але припанкованість у їх вигляді не була присутня в музиці.
«Hellion». А отут і почався до-о-овгий період, коли менi більше хотiлось пройтись де інде, і взагалі, «дайте мені навушники, і вимкніть цей гуркіт!». Що ви кажете? Це музика?? Вибачайте, але я так і не розібрала, на якій мові це було «співано»…
«Tango Tempo». Родзикою був негр-вокаліст, який навіть встиг за відведені на виступ 10 хвилин часу представити групу. Може, грають вони і професійно, але я такі команди, з дуже подібними піснями, можу побачити, увімкнувши у будь-який час дня чи ночі ТБ. Не виїжджаючи в Мукачеве.
«Etwas Unders». Мабуть, ніхто з тих, хто чув їх того дня не міг сказати - ось той гурт, який переможе. Звичайно, такий вокал укарбовується в пам'яті. Браво, Олено, ваш емоційний спів вразив журі. Але при оголошенні результатів я не відчула ЖОДНИХ емоцій від слухачів…«Андерсен». Знову ж таки, ну, не прихильник я такої музики, вибачте за надмірну тавтологію.
Після них на сцену вийшли гостi фестивалю (хоча швидше їх можна було назвати господарями, адже вони з Мукачевого) - гурт «Без обмежень». I треба сказати, їх виступ вигiдно видiлявся на фонi попередніх - звук був на належному рiвнi, на сценi увімкнули додаткове освітлення, навiть влаштували невеличке лазер-шоу…
По тому конкурсну програму продовжили «S.S.S.R.». Ці хлопці, вдягнуті у кольори, властиві країні, співзвучнiй з їх назвою, зіграли щось схоже на панк, але з домішками ще чогось - і вийшло «С.С.С.Р.»...
«АтмАсфера». Тут я знову з цікавістю дивилась на сцену, споглядаючи оригiнальне виконання фольку, і цим виступом була зачарована - група якісно відрізнялась від інших, звучавших перед і, як виявилось потім, після неї.
Серед усiх наступних гуртів (включаючи i ще одного гостя - хедлайнера фестивалю - гурт «Тол») виділити з пам'яті можу лише «Мерву» - в пошуках фольку в тому нью-металі, як представив їх ведучий, я підійшла ближче до сцени, і знайшла не лише чорну вишиванку на одному з учасників групи, а й сопілку, на якій він грав. Вибачайте, але інші змогли лише злитись в одну довжелезну гупанину інструментів. Ну, хіба що «АННА» привернула увагу наявністю бодай хоч якоїсь мелодії, та й мову текстів, принаймні, можна було розібрати, а це вже дещо…
Чомусь судді надто довго вирішували, яка з команд представлятиме Україну в Лондоні, тому дозволили собі на годину затримати оголошення результатів. У цей час обидва ведучих мали розважати ту нечисленну публіку, яка все ж таки вирiшила дочекатись підсумків - і тут почався вже неодноразово згаданий абздольц! Добре, що дітей навколо не було помічено, бо те, що мали вислухати всі присутні не лізло ні в які ворота. Так розмовляти можна зі своїми знайомими і друзями у вільний від роботи час, але не зі сцени і не в мікрофон.
А результати виявились такими:1. Etwas Unders — 196 балiв
2. АННА — 195
3. Мерва — 191
4. АтмАсфера — 187
5. Tango Tempo — 180
6. Бес Головы — 166
7. Широко Закриті Очі — 165
8. Андерсен — 160
9. OT VINTA — 157
10. H.E.T. — 155
11. Абздольц — 144
12. S.S.S.R. — 132
13. ДорогиМеняютЦвет — 129
14. Hellion — 114
Полтавський музичний портал
