категорії: репортаж

Національний Сорочинський Ярмарок-2010

теґи: 2010, Великі Сорочинці, Національний Сорочинський ярмарок

Сорочинський ярмарок

«Такою розкішшю блищав один із днів спекотного серпня тисяча вісімсот… вісімсот… Так, літ тридцять буде назад тому, коли дорога, верст за десять до містечка Сорочинців кипіла народом, який поспішав з усіх навколишніх і далеких хуторів на ярмарок. З ранку ще тягнулися незмінною низкою чумаки з сіллю і рибою. Гори горщиків, закутаних у сіно, повільно рухалися, здається, нудьгуючи своїм ув'язненням і темрявою, місцями тільки якась розписана яскраво миска або макітра хвалькувато висовувалася із високо накопиченого на возі тину і привертала розчулені погляди прихильників розкоші. Багато перехожих поглядали із заздрістю на гончара, який повільними кроками йшов за своїм товаром, турботливо обкутуючи глиняних своїх франтів і кокеток ненависним для них сіном.Одиноко в стороні тягнувся на стомлених волах віз, навалений мішками, прядивом, полотном і різною домашньою поклажею, за яким брів, у чистій полотняній сорочці і забруднених полотняних шароварах, його господар…». Такими словами Микола Васильович  Гоголь описує, як люди з усіх усюд з’їжджалися  на ярмарок десь на початку ХІХ ст. Минули роки, а слова «духовного батька ярмарку» залишаються актуальними і до цих пір. Адже щороку в кінці літа звідусіль люди їдуть у Сорочинці, як то кажуть, «На інших подивитися і себе показати».

З 17 по 22 серпня у селі Великі Сорочинці, що на Полтавщині, традиційно відбувся масштабний Національний ярмарок. За усі дні проведення цей захід зібрав понад 900 тисяч відвідувачів з усіх куточків України і не тільки, адже серед автівок, що паркувалися неподалік, можна було помітити російські, білоруські, литовські, польські, і навіть німецькі номери.

 

Сорочинський ярмарокСорочинський ярмарок – це не просто велетенський базар, де провідні українські та іноземні виробники, торговці, місцеві підприємці тощо, можуть запропонувати покупцям свою продукцію, а й цікаве театралізоване дійство за участю колоритних гоголівських героїв (Хіврі, Солопія Черевика, Афанасія Івановича), фольклорних співочих і танцювальних колективів. Крім того, тут було представлено багату концертну програму, численні майстер-класи (ліплення з глини, лозоплетіння, виготовлення орігамі), дегустації, конкурси, розваги й ігри, дискотеки, караоке, гумористичні фестивалі, покази робіт молодих режисерів нового українського кіно та  «старих-добрих» шедеврів радянської фільмографії, а саме: «Сорочинського ярмарку», «За двома зайцями», «Весілля в Малинівці» тощо, – це нова традиція ярмаркових дійств, що має назву «Кіно від Хіврі».

Офіційно ярмарок стартував 18 серпня. На відкритті були присутні Президент України та VIP–гості. Нововведенням цьогорічного заходу став фестиваль «Золотий млин», на якому мали змогу продемонструвати свої вміння вітчизняні молодіжні етно-гурти. Та й узагалі, сорочинське дійство було повне несподіванок, так, наприклад, тут уперше з’явився маленький куточок Японії, де всіх бажаючих, навчали справжній чайній церемонії.

Гривня, що занесена до Все ж не обійшлося без форс-мажорів. Оскільки спекотна погода внесла деякі корективи до програми, у зв’язку з протипожежними заходами, встановлення запланованого рекорду України за кількістю звареного борщу – 1000 літрів, було відкладено на наступний рік…  Але так чи інакше, сторінки Книги поповнилися такими рекордами: ВАТ "Кременчукм'ясо" 18 серпня встановило рекорд України, презентувавши на Сорочинському ярмарку м'ясний торт вагою 60 кг! Він був виготовлений зі спеціального м'ясного фаршу, а зверху прикрашений запеченими виліпленими із сирокопчених виробів пелюстками у вигляді троянд. За даними підприємства, продукти для виготовлення м'ясного «дива» коштували понад 1000 гривень.           

Ще однією «ярмарковою рекордсменкою» стала гривня діаметром 2 метри, вагою 320 кілограм, що на 160 кілограм перевищує колишній світовий рекорд. Для замісу велетенскороваю використовували 221 кілограм борошна, 110 курячих яєць, 31 кг цукру та 9 кілограм дріжджів. Усі охочі мали змогу почастуватися цим шедевром кулінарного мистецтва в день закриття. 

До «мінусів» цьогорічного ярмарку можна віднести тотальне засилля чужомовної «попси», яка просто таки «валила» звідусіль, замість фольклорних пісень, що зазвичай і створюють народний дух цього заходу. Іще прикро засмучує той факт, що українську вишивку ручної роботи потіснили китайські «майстри», які швидко строчать наші традиційні вишиванки.

Все ж кожен, хто відвідає Сорочинський ярмарок, байдужим не залишиться, адже тут є все, аби збагатитися не тільки матеріально, а й відпочити душею і добре повеселитися, а також привезти додому не лише сувеніри, а й хороший настрій!