Нацисти безуспішно намагалися зірвати презентацію першої в СНД антології світової гей-літератури
МЕЖА ТОЛЕРАНТНОСТІ
Нова книжка київського видавництва «Критика» — «120 сторінок Содому: Сучасна світова лесбі/гей/бі література. Квір-антологія» привернула до себе чи не найбільшу увагу серед усіх вітчизняних видань, що побачили світ цього року. Причини того, на жаль, далекі від суто мистецьких.
Презентація «120 сторінок» на Львівському книжковому форумі стала справжнім випробуванням для організаторів. Спочатку місцеві нацисти з такого собі «Тризуба імені Бандери» закидали майонезом прес-конференцію. Наступного дня вже штурмували Театр імені Леся Курбаса, де проходила власне презентація. Одному з молодиків вдалося прорватися всередину, де його затримали силами гостей вечора.
Стосовно київської імпрези особливих побоювань не було — через меншу активність ультраправих угруповань у столиці, камерний формат і міліцейський патруль перед входом у книгарню «Є», де все діялося.
Книжку представляли її упорядниці Альбіна Позднякова та Ірина Шувалова, автори переднього слова та післямови Андрій Бондар і Марія Маєрчик, а також професор Тамара Гундорова. Вів зустріч відповідальний редактор «Критики» Андрій Мокроусов. Він сказав кілька слів і передав мікрофон пані Ірині. Далі описую події в режимі, так би мовити, реального часу.
Ірина Шувалова: «Дякую, пане Андрію. Я теж хочу насамперед усіх привітати, сказати, що я насправді рада вас тут бачити»...
Із публіки швидко виходять двоє молодиків. Один кидається до столу з примірниками антології, починає їх рвати. Другий перекидає столи, за якими сидять учасники презентації. Падають і розбиваються склянки, розливається вода. Один із погромників горлає: «Слава Україні!» Жіночий вигук: «Міліція!». Загальне сум’яття. Двох нападників хапають учасники презентації. Бачу ще одного, в зеленій куртці, який намагається прийти погромникам на допомогу. Підбігаю, викручую йому руку, хтось міцно тримає його за другу. Передаємо мерзотників міліції, їх виводять.
Здавалося б, після цього мав запанувати лад. Однак — ні. Коли слово взяла Альбіна Позднякова хлопчисько, що сидів у першому ряді, раптом вскочив і розсипав довкола себе мелений перець, намагаючись потрапити в очі оточуючим. Правоохоронці цього разу були вже в залі, малолітнього дурня майже одразу скрутили двоє міліціянтів. Хуліган верещав щось на кшталт: «Ду-у-ушать! Бою-усь! Ой-ой! У-у-у!» — вочевидь, не через міліцію, а через те, що більша частина перцю потрапила на нього самого. Перцеїда вивели під загальний сміх. Далі презентація тривала без пригод.
Як слушно зауважила Ірина Шувалова: «Ми боїмося того, чого не знаємо». Тому треба сказати як про причину конфлікту, так і про його учасників.
«120 сторінок Содому» — першокласна збірка любовної лірики у віршах і в прозі. Звісно, там є певні еротичні моменти, однак вельми стримані, й, у цілому, це той рівень літератури, коли не важать ані стать, ані інтимні уподобання автора. Слід також згадати і саму культуру видання: якість оформлення (житомирянин Стронговський) і перекладів, зроблених найкращими поетами України.
Інакше й бути не могло. Власне, «Критика» зайвих представлень не потребує. Десятки книжок високого ґатунку — філософських, художніх, історичних, словників, культурологічних плюс власне часопис «Критика» є дуже вагомою рекомендацією. Своєю діяльністю «Критика» зробила для становлення української культури, а, значить, і національної державності набагато більше, аніж усі «Тризуби» разом узяті.
Що ж до самої організації, що без будь-яких підстав привласнила собі ім’я Бандери, то востаннє про них чули хіба що під час акцій «Україна без Кучми». Ні, вони не ходили під стіни МВС і Генпрокуратури, не штурмували кордони на Банковій, не мерзли в наметах на Хрещатику. Єдине, чим вони відзначилися, — напередодні важливої демонстрації прийшли в наметове містечко і перед об’єктивами телекамер вчотирьох чи вп’ятьох сильно побили одного з опозиціонерів-соціалістів. У той же вечір сюжет з відповідними коментарями про український фашизм, що підняв голову під гаслами «Україна без Кучми», залюбки показували кучмістське і російське пропагандистське ТБ. Звичайно, найманих провокаторів, що продають свої послуги будь-якій владі, можна було б і надалі вважати за дешевих майонезних фіґлярів. Але завершення у всієї історії далеко не комічне.
Після презентації кілька глядачів пішли окремо. Вони не мали стосунку ані до секс-меншин, ані до антології, двоє з них були в книгарні на роботі як журналісти. У підземному переході на них напали погромники, що стежили за презентацією з вулиці. Як завжди, «істинні патріоти» діяли дуже сміливо: вдесятьох проти шістьох, двоє з яких — дівчата. Один із хлопців через травму тимчасово втратив зір. Другому зламали ніс.
Ось тут, власне, і є відповідь на те, де пролягає межа толерантності. Вона завершується там, де, виголосивши «Славу Україні», калічать або вбивають людей. Ті, хто таке робить, не є українцями й взагалі не належать до виду homo sapiens. Вони просто дикі звірі. І ставлення до них має бути відповідне — від цілковитої обструкції в пресі до добрячого стусана по безмозкій голеній довбешці. Становище змінить тільки безкомпромісний, загальний і повсякчасний спротив, бо, як влучно сказав Андрій Бондар: «Ситуація в суспільстві на даний момент настільки просякнута нетерпимістю, що меншиною може стати кожен із нас».
Фото: 1-3 – Олександр Зінченко, 4 – Тарас Хімчак
Якщо "Звісно, там є певні еротичні моменти, однак вельми стримані, й, у цілому, це той рівень літератури, коли не важать ані стать, ані інтимні уподобання автора", для чого було просувати цю книженцію саме як педерастично-лесбійську антологію? Бо хотілося ажіотажу, розголосу? Ну то маєте, чого тепер скиглите, епататори?
точно :) ще й назва – піпєц.
і ти, Брут
і я :) і я спостерігаю за цим з усмішкою :)
мда? а мені страшно
це цирк звичайнісінький, як мітинг вітренко – комусь теж страшно, що таке як вітренко є в україні. але в них сили й то чисельніші, ніж в даному випадку – геї проти підарів :) смєшшшно!
людяма котрих побили навряд чи смішно я думаю
маю на увазі, ПІСЛЯ презентації
не було б смішно – до суду подали б.
навіть книгарня до суду не подала, а столи їм полямали ;)
то ти виправдовуєш цих дебілів?
хм, звісно ні
"...Після презентації кілька глядачів пішли окремо. Вони не мали стосунку ані до секс-меншин, ані до антології, двоє з них були в книгарні на роботі як журналісти. У підземному переході на них напали погромники..."
ідіот
Повністю погоджуюсь з паном Гомесом.
НІколи не розумів нафіга педики і лесбійки намагаються завжди виділятися, грайтеся собі вдома і буде вам щастя.
гм. гетеросексуали повсюди відкрито цілуються на вулицях (більшість гомо- у нас стидаються це робити). з точки зору гомо, гетеросексуали – збоченці, тож вони можуть відповісти вам те саме: "грайтеся собі вдома і буде вам щастя"
та, героїчні борці проти літератури себе показали...
особливо напад на відвідувачів книгарні – ось це справжнє підарство.
по моєму – однаково хороші обидві сторони )
проти літератури?!
по моєму тут якраз справа у "підарстві"
ні. справа в грошах
Яке їхало, таке й здибало...
Звіздєц якийсь... це – мистецтво? Скоро вже й педофілія стане мистецтвом, і некрофілія... чому люди вважають, що бути геєм – це подвиг? Для них що, сонце не світить? Хліб дорожчий у крамниці? Навіщо випирати свою орієнтацію, це все одно, що чоловік прийде влаштовуватися на роботу, дістане член з ширинки і скаже: "Я – обрізаний, я – єврей, давайте мене беріть, бо інакше ви – антисеміти". У США є соціальні пільги чиновникам нетрадиційної орієнтації... за що? Вони ж кажуть, це від природи... хочу пільг за те, що я гетеросексуальна. Бондар влучно сказав – я вже відчуваю, що я – меншина, і не тільки сексуальна.
ви можете мільйон разів не вважати це мистецтвом. можливо, ви навіть праві, але бити людей, (якщо ці люди тебе не зачіпають) – це нице, негідне заняття, яке не виправдовує жодна найшляхетніша мета
Почну з щирої подяки автору даного огляду, який знайшов сміливість висловити щиро свою думку наперекір соціальним українським стереотипам.
Випуск даної книги вважаю унікальним для вітчизняної культури явищем і висловлюю щирі співчуття "Тризубові Бандери" за спричинені психічні травми. А тепер спробую здійснити свій "разбор" пальотов:
Шановний Gomes, для того щоб Вас сприймали як серйозного співбесідника вам слід би було дотримуватися нормативної термінології, ну і окрім того ви на мистецькому порталі, а не "на районє стоя в очєрєдє за сємачкамі". І скиглите до речі Ви, а не, цитую Вас, "епататори". Спробую відповісти на Ваше запитання стосовну формату презентації. Не можна вважати книгу просто текстом, який можна подавати під будь-якою обгорткою. "120 сторінок Содоми" свідомо звертають увагу на явище існування гомосексуалізму і привертають увагу до нього, говорять про те що геї і лесбійки є, існують, є рівноправними членами суспільства і мають право ділитися своїми думками, поглядами, емоціями, переживаннями на рівні з представниками гетеросексуальної спільноти. І ось думка користувача Матяшко мені з цього прводу незрозуміла. Перепрошую, Ви теж граєтесь вдома а на людях боїтеся простягнути руку чи то поцілувати одне одного в щоку? Вам було би приємно щоб вас на вулиці, на роботі, в клубі сприймал за замовченням геєм чи то лесбійкою, жартували на цю тему, цікавилися би вашими гомосексуальними стосунками як щодня не перестають цікавитися моїми гетеросексуальними люди з мого оточення, не зважаючи на те що мені це не потрібно і не цікаво.
Пані Наталко Шевченко, не потрібно збуджувати читачів сайту своїми девіаційними вподобоннями. Я переконаний, що Ви не здатні обгрунтувати відмінність перелічених Вами явищ від гомосексуалізму отже на майбутнє висловлю побажання не писати щось аби-небудь не подумавши. Бути геєм це не подвиг, подвиг вміти ним бути, вміти про це сказати і поважати себе, будучи ним. Пільги вам потрібні не за гетересексуальність, пільги потрібні на навчання і на літературу, на жаль ваші аргумаенти справляють враження людини з достить вузьким стереотипним світоглядом.
"Бути геєм це не подвиг, подвиг вміти ним бути"
Бугага :)))))))))
Медальку вам за це. Таки да, треба вміти терпіти завузький анус партнера. І виставляти це як божествену винятковість, та ще й у груди себе бити – мовляв, страждальці :))) Не дають двом мужикам смоктатися взасос у тролейбусі – дискримінація! Все з ніг на голову поставили...
Маразм міцнішає.
Якби в нас за права інвалідів боролися так, як за права підарасів – було б чим пишатися.
скажем прямо: за права геев у нас борятся так же как и за права инвалидов, то есть никак
2 Surfer: "на жаль ваші аргумаенти справляють враження людини з достить вузьким стереотипним світоглядом" (с) – не знаю, як я це переживу.
Якщо читачі сайту так легко збуджуються, то не варто їм читати ані такі новини, ані коментарі людей із широким світоглядом без жодних стереотипів, які чомусь вимагають поваги за те, що від них, як вони ж самі стверджують, не залежить. Раджу також змінити оточнення, яке цікавиться вашими гетеросексуальними стосунками, або вміти поставити себе так, аби не цікавилися. Що ж до рівних прав – так вони і були рівними, доки люди не почали прати свою брудну білизну на оча у інших, і випирати свою сексуальну орієнтацію, наче якийсь дар Божий...
Шановний Gomes, ще раз звернуся до вас і інших учасників дискусії з проханням не переносити власні вади на кшталт вузького анусу для суспільного обговорення. Якщо Вам цікаво то можу порадити спеціальні методи та вправи, впевнений що Вам все вдасться, але ж розмова була все ж таки не про те, ви погоджуєтесь?
І якщо серйозно. Я розумію Ваш погляд і хотів би ставитися з повагою до нього, якби не повна відсутність аргументів з вашого боуку. Не потрібно вдавати, що ви не розумієте про що йде мова і що я хочу сказати? Я цілковито з Вами погоджуюсь що божественної винятковості тут немає. Стосовно Вашого прикладу з тролейбусом: уявіть собі що Вам, а Ви позиціонуєте себе як гетеросексуал забороняють цілуватися з Вашою дівчиною в тому ж таки тролейбусі. Вам би було приємно? То чому ж Ви позбавляєте цього права інших, не таких як ви? І не потрібно писати про некрофілію, педофілію тощо. Ми говоримо в даному разі про двох дорослих чоловіків і здатні самостійно за себе вирішувати. Вони не наполягають щоб Ваш вибір був таким самим, вони не зазіхають на Ваше сексуальне життя то чого ж тоді у вас така бурхлива реакція? Якщо Ви не погоджуєтесь зі мною то прошу відреагувати на мої аргументи власними зустрічними, якщо Ви хочете побурчати, поплюватися і тим самим ще раз довести свою твердолобість – ласкаво прошу але честі це вам не додає. Щиро сподіваюся що Ви не такі.
2 Xtro Я обожнюю такі тезиси. "Якби у нас боролися...." – то боріться, чого ж ви ще досі сидите тут? І я Вас щиро підтримаю у цій боротьбі. І тепер відмінності: за краще життя інвалідів дійсно боряться, влада і місцеве самоврядування щось робить. Вони не в найкращих умовах, але вони не забуті. Що з представниками ЛГБТ спільноти? Вони не боролися, вони зробили лише один з перших невпевнених кроків, просто на пару хвилин посміли відкрити рот, і на них вже полилися тонни бруду.
Ваш основний аргумент – "Вони не такі як ми". Все, нехай забираються геть. Крапка.
Гомосексуалісти – хворі люди, які потребують лікування, але жодним чином не пропаганди. "Гей-література" – це збочення. Повністю підтримую дії "Тризубу": до речі, це вельми поважна організація, не "якась" – вона боролося за Україну ще тоді, коли автор статті дзюрив собі у тарілку. І відстоювати Україну треба не лише "толерантно", а подеколи й кулаком, бо українофоби не дуже-то й панькаються.
Нехай "поважна організація" займається "поважними справами".
Теперішній контингент колись поважної організації не надто відрізняється від звичайних вуличних хуліганів.
От най підуть нарко-дилерів повідловлюють, чи в передвиборчому штабі партії регіонів спробують погром влаштувати.
А книгарні, галереї, театри і пам'ятники громити й звичайним хуліганам з троєщини під силу. Для цього ні відваги, ні сили, ні тим більше солідності особливої не потрібно. Простіше самостверджуватись та піаритись на легкій і беззахисній здобичі.
А про "хворих людей" і "збочення", то це безпідставні гасла, які ні ви, ніхто інший обґрунтувати не ладен. Все впирається в аксіоми, що з якогось дива доведень не вимагають. Тому й силу то і застосовують, бо словами претензії свої оформити аргументовано, якби не хотілось, не виходить.
Кулак проти кулаків застосовувати треба, а не проти книжок. А якщо вже кулак на папер опустився – це перша ознака відчаю від усвідомлення власної неправомірності і зізнання у власній сумнівності та непевності, і вже ж ніяк не солідності.
+100!
і стосовно гей-літератури. такої просто не існує. не ведіться. текст не має орієнтацій. в поезії гетеросексуальної жінки, для прикладу, описуються почуття до чоловіка. в ліриці чоловіка-гея, пишеться про те саме. єдине, що дозволяє вам відрізнити один текст від іншого це стать автора. тобто достатньо приховати авторство, і так зване збочення перетворюється на прийнятний текст, так само як колись було з текстами Марко Вовчок. Цікаво чи вважали сучасники Марію Вілінську хворою, чи все ж з часом визнали власні помилки і право за жінками зайняти в літературі почесне місце поряд з чоловіками з огляду на їх обдарованість, а не стать (національність, расу чи орієнтацію).
+200!
Время застоя. По соответствующей статье осуждают гомосексуалиста.
После вынесения приговора он вздыхает:
"Господи, ну что за страна, где человек не может сам распорядиться
даже своей жопой?"
Джміль – хвора людина, яка потребує лікування, підтримує політику насильства і соціальної ненависті
Підарасів треба мочити разом з тими, хто їх підтримує.
хм. мені підараси нічого поганого не зробили, лиш навпаки конкуренції позбавили. А от БИДЛО всяке на вулицях, що тільки думає де б йому самоствердитисяй й помірятися достоїнством набридло. От у нас соціальні проблеми зумовлені останнім, а нє міфічними геями, які існують здебільш лиш на рекламних гаслах.
)))
це я до анекдоту вище. промахнувся)
фашистский выблядок
Те, що зробив "тризуб" – це свинство. На жаль, такі організації вигідні впливовим дядькам і жодного покарання не понесуть.
найтверезіший комент в гілці
Гей-літератури не існує? Для чого ж тоді в назві антології оце: "Сучасна світова лесбі/гей/бі література"? Якщо текст не має орієнтації, для чого назва "120 сторінок Содому"? Назвали б антологію "120 сторінок про кохання", та й потому... Але питання – хто пішов би на цю презентацію, і чи наробила б ця книга такого галасу, навіть з огляду на обдарованість авторів, якби не назва, не тема, і не галас про утиски ЛГБТ-спільноти? Однозначно, ні. За що боролися, на те й напоролися, як на мене. Жодним чином не збираюся виправдовувати тих, для кого єдиний аргумент – кулак; гадаю лише, що для тих, хто органічно не сприймає оцю рожево-блакитну показуху, краще її ігнорувати. Зовсім. Ніхто не втратить, натомість усі виграють.
Ви доросла людина, і досі вірите обкладинкам, заголовкам, та анонсам??))
Галасу не книга наробила, а лише її назва. На презі влучно було відмічено, що два роки тому, коли у Львовві презентували в 10 разів відвертішу і однозначнішу "Хтивню", жодлного резонансу не було, бо аби засудити ту книгу чи виправдати, тре було прикласти зусиль, як мінімум для прочитання. А тут на те вам – одразу на обкладинці резюме для ледачих і бездумно довірливих. Та я готовий побитися об заклад, що якби всередині був звичайний алфавіт, розрукований кільканадцять разів на сто з лишком сторінок, резонанс був би тим самим )) и думає, що хоч один тризубівець заглянув в середину? Нізащо. Боялися мабуть осліпнути, чи імпотентами стати, чи ще гірше, перетворитися на геїв під чарами лгбт-поезії))
Це стосовно назви.
Стосовно ж теми, то вона має право на існування так само як й тема нещасного кохання, розлучення, студентських розваг, роздумів про старість і будь-яка дотична до реальності тема.
А після акцій нацистів у вас ще є сумніви стосовно утискання ЛГБТ спільноти? Людей громлять за те що вони проводять презинтацію в закритому приміщенні. Скоро в квартири вдератимуться і шукатимуть нетрадиційне (в усіх значеннях) чтиво і в канцтабори! Я завжди казав, що лгбт-тема це лакмус сумпільних змін. Так от ситуація навколо 120 сторінок – це пробнічки "залізного порядку", про який фаши говрять досить відверто.
Скажіть, будь ласка, пане Павле, ще одній дорослій людині, а на фіга ж тоді на книжках вказуються "обкладинки, заголовки та анонси"? Невже для того, щоби під них заховати звичайний алфавіт і презентувати це, як путівник "Від Содому до Гомори за 120 днів"? Які вигадники... Про це, власне, і йдеться – хотіли розголосу, отримали по повній програмі. Мистецтво вимагає жертв, холєра ясна. А видавці "Хтивні", вочевидь, такого розголосу не прагнули. І так – у мене й досі є великі сумніви щодо утисків гей-спільноти. Як є і сумніви щодо утисків українських письменників, не зважаючи на те, що хтось колись набив писок Бузині та Ульянову.
не забувайте одну просту річ. це антологія. а значить треба чітко розрізняти авторство та упорядництво. я не виключаю що упорядники прагнули розголосу. в мене теж багато до них притензій. а з іншої сторони хто ж того розголосу не прагне, скажіть? той же тризуб, що не просто мовчки відбив памятнику носа, а зняв це на відео, прирівнявши себе в ньому до героїв. Та Шухевич розсміявся б у відповідь на такий безглуздий подарунок. ну, це так для прикладу.
Але на відміну від вандалізму, література сама по собі апріорно потребує прочитання, інакше просто такою не стане. Грош ціна була б шевченковим поезіям, якби вони в народ не потрапили.
З однієї сторони з боку упорядників не надто мудро було юзати релігійні асоціативні ряди, а з іншого боку у більшості випадків гомофоби коли закінчуються аргументів, саме до релігійних догматів кінець-кінцем і апелюють. Тобто мотивація упорядників зрозуміла, але тактика тарану була обрана хибно.
пекло наближається?