Ніч музеїв у Мінську
…Точніше, пізній вечір в тім найголовнішім, що «Нацыянальны мастацкі музей Рэспублікі Беларусь», то було щось надзвичайне враженнєво і надзвичайно патріотичне для білорусів. Лісові мавки, болотяні чудовиння поряд з гордовитим паном («спадарам»), благородною панею («спадарыняй»), жвавою не по роках Бабою Ягою та дамою-привидом в чорному…
Три поверхи картин включно з І.Ю.Рєпіним та І.К.Айвазовським, портрети роду Радзівілів, скульптури, ікони… Персонажі в казкових костюмах ходили, бігали поміж відвідувачами музею, інші ж закликали до ігрищ. Гарні панянки сиділи в тронах та на півколонах балюстрад, зустрічаючи і проводжаючи гостей.
Серед скульптурних композицій були козаки на конях, що радувало всюдисущих хлопчаків, яких прийшло з батьками немало. Також їх радували веселі мультфільми білоруських аніматорів, що без упину йшли на плазмовому екрані неподалік від олійних портретів інопланетян з фільму «Чужі». Двоє дивного вигляду – старий і молода – американців фотографували негра на фоні «чужого»,– була б художником, зобразила б саме цей момент. А ще, маленького хлопчика, що всюди повзяв босий і все-все з підлоги підбирав та його тата з наплічником та дивною борідкою і маму з крутим фотоапаратіом.
Взагалі дітисьок було багато: у темну кімнату ходили, «Angry Birds» грали, кубики-картини складали, на височенні стілець-драбину залазили і попід стіл пішки ходили (навіть, до речі, дорослі). В чорній кімнаті світилися біленькі кульки і кольорові нитки, переплетені в неймовірні узори. Всі з захопленням бавилися, а дитина писала у книзі відгуків: «Не хочу звідси йти!». Злими пташками можна було стріляти супердистанційно: лиш помахавши рукою, щоб її засікла відеокамера біля екрану,— без будь-яких пультів!
А неподалік столітня шопка («батлейка») з лялечками на паличках показувала виставу про народження Ісусика. І десь по поверхах поміж людьми звучала середньовічна музика і давня білоруська пісня.
Ну ось, дякувати всім театрам, також Львову, Луцьку (дали трохи картин зі своїх фондів), реконструкторам Середньовіччя, альпіністам, що прив’язували канати до колон і музейним працівникам, котрі витримали то все, Ніч музеїв у Мінську вдалася!
