Одеса поміряла ''Пікейні жилети''

Взагалі-то, Одеса - сонячне, спокійне, чисте курортне містечко. Але щороку, приблизно на день міста, всі рокери, металісти, панки та інші екстримали (а хто не екстримал, поряд з такими перебувати не буде )) збираються в одному місці. І не просто так попити пивка, пограти під гітарку, набити комусь мармизу, а... музику послухати. Наживу. І роблять вони все те на фестивалі Пікейні жилети, який присвячений пам'яті Ігоря Ганькевича, лідера одеської групи Бастіон.

Цього року 14 фест відбувався на стадіоні Динамо. Було це свято безкоштовним, що, напевно, і пояснює те, що афіші були виключно на місці подій. Але одеські екстримали, використовуючи свої канали зв'язку, таки все знали і прийшли. І вчасно. Хоча, за 2 години, до заявленого початку замість сцени був лише натяк, а на стадіоні ще відбувалися спортивні змагання. Проте, як не дивно, до вказаної години організатори встигли сцену побудувати. Єдине ще не зробили, так то не розпочали концерт  вчасно, проте  все як завжди. Затримку ж заповнювали з користю - піснями Ганькевича.

Не по дитячому важке завдання - відкриття фестивалю, впало на тендітні плечі хлопаків. 12 та 13 річні юнаки з херсонського гурту Премьера века не схибили перед великою аудиторією, адже публіка підтримувала їх увесь виступ. Наступними були одесити - DA BITT. Пристойний саунд, україномовні пісні та жіночий вокал - справили приємне враження. Саме те, що треба для початку. Далі знову виступали гості - Паруса (Херсон). Інструментальне інтро зацікавило публіку. Здавалося, що вокалу і не буде, але далі йшли цілком звичні пісні, тобто з текстом. Хоча, хто там ті тексти розбирав - на рок-фесті це ж не головне. До виступу наступного гурту на стадіоні людей конкретно побільшало. Ті, кому таки вдалося пройти повз страшних сек'юріті на вході, розійшлися по стратегічним місцям пивні ларькі, біо-туалети та точки з розпродажу атрибутики фесту. Але більша частина меломанів, все ж таки спрямувала до сцени, послухати і подивитися.

А дивитися було на шо - в цей час саме з'явилися музиканти гурту ТНМКонґо. Здавалося б, що цей колектив абсолютно не вписується у формат заходу, але хлопцям вдалося завести публіку з перших акордів. Що й не дивно, бо ТНМК виконали спеціально підібрану важку програму. Дивно лише, що виступали вони всередині. А сприймали то їх, як хедлайнерів.Вони ж, як справжні зірки, уходили, роздаючи автографи в 3 руки. Естафету підхватив смачний гурт Борщ. Публіка вподобала цю суто українську страву. Шкода, що борщ не подавали на території стадіону - під такий супровід він пішов би на УРА!. А так, публіка задовольнялася не хлібом, а видовищем. Музичний десерт спаплюжив Крысиный яд від Joint Roofers. И куди дивилася санепідемстанція Доволі дивний і незрозумілий текст здебільшого замінявся на нецензурну лексику. Хтіли налякати! Налякали... Навіть техніка почала працювати вкрай дивно, їй також, напевно, не сподобалося. Обережніше зі словами, що кажете зі сцени!

А от наступні музиканти з гурту Offertorium (Кишинів) нецензурну лексику не використовували - як не як консерваторська освіта! Цікаво, саме така освіта допомогала скрипальці та клавішнику так артистично та професійно махати хаером! Солістка ж хаером не махала, не личить це оперній співачці у вечірній сукні. Публіка була у захваті. От тільки чи від хаера чи від музики з'ясувати не вдалося. Завершували ж перший день легендарні готи з Кому Вниз. Не дарма вони були хедлайнерами, бо показали найвищий клас. Тому не дивно, що їх краще знають в Європі. Соромно українцям не знати про цей гурт, який існує на наших теренах вже 16 років. Присутні ж, знали чи не знали, але відривалися.

Другий день фестивалю розпочали музиканти легендарного Бастіону. Збираються в старому складі вони виключно в дні фесту. Старі пісні не стали менш актуальними, а навіть ще популярнішими. Прикро, що на самий початок приходить дуже мало людей, проте вони -  справжні шанувальники. Далі на сцену вийшла Kvadra (Іллічівськ). І все було б нічого, якби наприкінці виступу соліст не почав канючити в організаторів виконати ще одну драйвову пісню. І взагалі, їдкі коментарі вокаліста на адресу публіки зіпсували враження від їхнього виступу.Наступним вийшов гурт з невимовною назвою Некакукуклы (Дніпропетровськ). Соліста вкрай потішило те, що ведучий таки правильно їх анонсував. Розпочали музиканти незвично - виконали скретчі на бас-гітарі. Далі все було більш ординарним, і навіть дещо схожим на ... і друг мой грузовик. Напевно, через те, що музиканти з одного міста.

Другий день фестивалю був не без сюрпрайзів. Розпочалися вони з того, що на сцену вийшла незаявлена Квадраджесіма (Київ). Кажуть, що в столиці цей колектив заводить публіку з перших хвилин. Невідомо, що заважало одеській публіці відриватися. Скоріш за все, Квадраджесімі просто не пощастило, адже виступали рано, та й українську від соліста не дуже адекватно сприймали. Нєхарашо, одесити. Несподіванки продовжились виходом на сцену Direct (Миколаїв). Їх не було у списках учасників, проте публіка не звіряла наявність або відсутність виконавців з афішею. Правильно, де ж вони ті афіші могли бачити! Наступний колектив - Дикая Вишня (Іллічівськ) влаштувала яскравий перфоменс. На сцені, під час виконання однієї з пісень, танцювали привабливі оголені дівчатка, від чого чоловіча частина публіки була в екстазі. Найбільше ж глядачі вподобали пісню про Одесу. Музиканти підмазувалися! Дарма. Адже наступний гурт Mad Heads XL (Київ) зустріли дуже емоційно, навіть без пісень про наше місто. Танцювали всі. Музиканти на сцені, оператори у VIP, і публіка на стадіоні. Встояли лише міліціонери, і то напевно тому, що заборонено відриватися під час виконання службових обов'язків. Їх виступ промайнув так швидко, і публіка ще довго вимагала продовження. Проте організатори були невблаганні. Комендантська година, виключень ні для кого не робили. Наступні гурти Бестия (Миколаїв) і Ambivalence (Львів) вирізнялися лише музикантами на сцені та мовою текстів пісень. Публіці ж було все рівно рубілово як не як... І пивко в самий раз. Заради ж цього і прийшли. Тим, хто вирішив прийти і подивитися виключно на московських зірок Бони'Нем, не пощастило. Вже після Бестии нікого на стадіон не впускали. Цікаве організаційне рішення. Тим не менш Бони'Нему шанувальників і на стадіоні вистачило.