Полтавський «Контрабас» у Львові: з блюзом до весни
Передостанній день львівської зими погодою не тішив – густа вогка холодна мряка душила передчуття такої близької весни. Проте вечір розцвів сонячною оазою весняного настрою – зимові рецидиви розчинялися від блюзових ритмів полтавського «Контрабасу».
Львівські поціновувачі красивого акустичного блюзу зустрічали полтавських гостей у фестиваль-ресторації «Лівий Берег». Перед початком концерту, який був організований для справжніх музичних гурманів командою «СИХІВ|team», в залі вже лунала музика «контрабасів». Щоправда, лише в записі. Не минуло й кількох хвилин, як на сцені стояли цілком живі й неабияк заряджені позитивом учасники колективу – почали майже за розкладом.
З першої ж пісні стало зрозуміло (для тих, хто ще не знав), що «Контрабас» належить до тих рідкісних гуртів, неповторність живого виконання чиєї музики не передасть жоден звукозапис. І справа тут не в повальній енергетиці драйву, яка «оживляє» рок-концерти, не в добряче підкручених басах й відчайдушному воланні вокалістів, ні. Адже це – український блюз. Майстерне володіння широчезним розмаїттям музичних інструментів (козобас, тамбурин, губна гармоніка, дримба, акустична гітара, барабан, бугай – і це ще не все, от-тільки контрабасу в наборі інструментів нема), гарні голоси й просто тепло, щирість й відкритість перед публікою. Музика, що грає на струнах душі. Ритми, що ниточками витягують зі слухача всі його почуття-відчуття-емоції й звільняють в серці простір для їхнього чуттєвого танцю.
Емоції пісень були різні: весела народна «Залізяка» й кумедна «Тримовна», романтичний та ніжний «Нічний блюз», сонячне «Подоріжжя від Полтави», повні молодості й оптимізму «Речі, що завжди в ціні» (покладена на музику поезія Сергія Жадана), правдиво, тепло й красиво – «Про дівчат». Приємним подарунком стали «Дівчина з Коломиї» та «Чому моя мама не любить мене?» легендарних «Братів Гадюкіних» в блюзовому виконанні.
До якості звуку, як завше в «Лівому Березі» – жодних зауважень. Так само приємно традиційні – гарне обслуговування та запальні танці веселого бармена за стійкою.
Вечір плавно й лагідно тікав, розчинившись у гарній музиці. Виринати з цієї річки приємних емоцій дуже не хотілося, тож публіка довго не відпускала «Контрабас» зі сцени, раз за разом вимагаючи на біс улюблених пісень.
Та навіть після останнього акорду, вже в сірій вогкій мряці львівських вулиць передостанньої зимової ночі, весняне пробудження почуттів залишилося з нами. І я вже не дочекаюся наступних виступів «Контрабасу» й сама собі не вірю, що ще донедавна нічогісінько не знала про справжню цінність красивого українського блюзу.
Тут дивіться фоторепортаж з концерту
теж там був ;)
отут http://romanbaluk.livejournal.com/ мої знимки.
Запрошую до перегляду ;)
знаємо, бачили Вас :)
переглянули. чо так мало? ;)
роль блюзу у музиці "Контрабасу" авторка явно перебільшує
може, й перебільшую :))) я не музичний експерт, а емоційний :)))))
емоції це окей, але завжди за точне вживання термінів (хіба за винятком того, коли в цьому є якась фішка)
і може б і промовчав, бо не надто люблю коментувати, але Контрабас і блюз – надто далекі сфери.
а Ви не мовчіть :)
якщо такі далекі, як Ви кажете, тоді у визначенні музики "Контрабасу" помиляюсь далеко не я одна
звісно, багато кому властиво помилятись.
errare humanum est.
блюз – це насамперед біль, хріновий настрій і експерименти з граматикою – послухайте класиків блюзу.
помилятися властиво всім :) просто одні багато помиляються, інші – менше :))
можна сказати і так
буду дуже вдячна за точніше визначення музичного напрямку пісень "Контабасу" :)))
досить важко визначити напрями сучасних гуртів... одні називають свою музику фолк-рок, а насправді грають панк :)... інші грають попсу – їх називають роковими. Прикладів можна навести багато серед українських колективів
мені здається, офіційна назва музичного спрямування не головне, головне – якість музики та її душа :)
сучаний український фолк, авторська пісня
точно не фолк в чистому вигляді, швидше симбіоз і фолкових, і блюзових елементів
оце вдало підмічено! ;)
ну от, одна голова – так собі, а три – то вже щось :)
до чогось та й дійшли :))
а три – мутація...
%)
а от саме поняття "сучасний фолк", назване тут, якраз і передбачає всякі впливи і симбіози, адже на те він і сучасний, а не класичний.
в епоху постфольклору (в яку ми живемо) все інше називається автентикою або автентичним фолком.
ну, я вже мовчу про те, що фолк та етно – різні стилі.
Ось як визначив свій стиль сам "Контрабас": http://music.poltava.ua/kontrabas/
"Контрабас – це... позитивна акустична музика." ;-)
це однозначно найкраще визначення :)))
згоден, то не зовсім блюз...
конкретніше: що то? :)
"Контрабас" – це клас. Побачити й почути б Вас у Чернівцях, у нас.
Римую, 1-й день весни ж.
непогано виходить ;)))
а тут ще один репортаж з цього ж концерту: http://lviv-online.com/ua/2010/02/akustychnyj-poltavskyj-kontrabas-vystupyv-u-lvivskomu-pidvali/