Про нові «короновані» книжки

У Києві презентували книжки, що стали лауреатами літературного конкурсу «Коронація слова-2010».  

Зокрема, це такі видання, як:

«Із сьомого дна» львівських письменників Ярослави Бакалець та Ярослава Яріша, видавництво «Клуб Сімейного Дозвілля»; 

«Чорнобильська комедія» Сергія Мирного, видавництво «Структури Гармонії»;

«Орлі, син Орлика» Тимура Литовченко, видавництво «Фоліо»;

«Обре, сховайся добре» Костянтина Когтянца, видавництво «Фоліо»;

«Привітаноньки», Іляни Корнєєвої, видавництво «Світ Успіху».  

Ярослава Бакалець:  : «НЕ Я ПИСЬМЕННИЦЯ, ПИСЬМЕННИК – ЯРОСЛАВ ЯРІШ»

 – Я все життя пропрацювала вчителем-філологом і оту свою любов до мови, книжки прививала племінникам. Ярослав мав можливість читати навіть Івана Білика, якого за місяць відправили у спецфонд. Він дуже захоплювався історичною літературою і писати почав ще у восьмому класі. І от коли Ярослав написав дитячі історичні оповідання, відтак роман «Будить хиренну волю», що теж став лауреатом «Коронації слова», я сказала, що маю багатий матеріал про Богдана Хмельницького. А наближалася помітна дата, 350-і роковини Конотопської битві. І ми вирішили, що маємо це якось «озвучити». Я стала збирати матеріали про битву і про її провідників. Але вагому роль у творі відіграла багата фантазія Ярослава, що подав матеріал у такому собі чоловічому стилі. Тому не він мені, а я йому допомагала. А чому я на обкладинці перша? Бо він каже, що добре знає алфавіт і вважає себе мужчиною. Проте, не я письменниця. Письменник – Ярослав. Він вже має п’ять романів! 

Ярослав Яріш: «НАШ РОМАН ПРО БОРОТЬБУ ДОБРА І ЗЛА…»

– Отож, надходив 2009 рік, річниця Конотопської битви, і Ярослава Миколаївна сказала мені: «От ми знаємо такі битви, як на Калці, під Берестечком, Крутами, у яких ми зазнали поразки. А чому не можемо створити твору, який би популяризував наші перемоги?!» Ще й згадала вислів Івана Сірка: «Раб до раю не попаде». Себто, доки наша нація не навчиться святкувати свої перемоги, то не відбудеться позитивних процесів у нашій державі. І я вирішив написати щось містичне, іронічне. Себто урізноманітнив історичний світ незвичними містикою, еротичними сценами, іронією... Згодом Галина Погутяк, що редагувала роман, сказала, що це твір про боротьбу добра і зла. Кожна людина має вибір, принаймні дві дороги, на які штовхає добра і недобра сили. Головні герої роману – із самого низу, що прийшли в Україну робити чорні справи. А в нашій країні їх душі починають очищатися, біліти. Це значить, що навіть у чорній тунелі можна відшукати промінчик світла…

 «Із сьомого дна» це історія про останні дні життя Богдана Хмельницького, завзяту містичну боротьбу за Козацьку Україну, козаків, які оживають для боротьби із потойбіччям. Лауреат першої премії «Коронації слова – 2010» у номінації «Романи». 

Сергій Мирний: «МОЯ КНИГА – ПІДРУЧНИК ВИЖИВАННЯ У СКЛАДНИХ УМОВАХ»

 – «Чорнобильська комедія» – це історія непростого кохання офіцера радіаційної розвідки та місцевої поліської красуні, яке спалахнуло у зоні аварії ядерного реактора. Річ у тім, що 1986 року, в перші місяці аварії, я був командиром взводу радіаційної розвідки в епіцентрі катастрофи. Тому мій особистий досвід, як професійного еколога, дослідника Чорнобиля та сучасних катастроф загалом, дозволяє зазначити, що, незважаючи на домінуючу думку про Чорнобиль, як трагедію, насправді це і велика перемога українського народу. Ми, українці, є носіями надзвичайно важливих навиків у сучасному небезпечному техногенному світі. І ця моя подекуди весела, а подекуди драматична розвідка – це такий собі підручник виживання у складних умовах.

      До слова, твір отримав третю премію у конкурсі «Коронація слова – 2010» у номінації «Кіносценарії». Згодом літературний сценарій допрацювали та переробили у роман.

 Тимур Литовченко: «Я ПОДАВ МАТЕРІАЛ В АСПЕКТІ ОРЛИК І ЙОГО ЖІНКИ»

– Це вже сьома моя авторська книжка. Я – письменник-фантаст. Чим мене вразив син Пилипа Орлика? Річ у тім, що сам Пилип Орлик усе життя просидів у домашньому арешті султана й писав твори. Натомість син Григорій мусив утримувати сімю, де було чотири дівки і їм необхідно було попіклуватися про посаг, а ще йому треба було подбати про власну кар’єру та повернення батька Пилипа на Гетьманщину. Гадаю, несправедливо, що говорять лише про батька. Доки такі персонажі, як Григорій Орлик не оживуть для українців, доти ми не знатимемо своєї історії, не любитимемо її. А написав я роман у аспекті Орлик і його жінки. Уявив перше кохання, друге і нарешті третє, яке привело до одруження…

«Орлі, син Орлика» – роман з історичного «козацького» циклу київського письменника про життя Григора Орлі, яке було сповнене небезпечних пригод. Він був відомим політичним і військовим діячем доби французького короля Людовіка XV, видатним дипломатом й організатором розгалуженої розвідувальної мережі, а також щирим адептом ідеї відновлення козацької держави на українських теренах. Друга премія «Коронації слова – 2010» у номінації «Романи». 

Костянтин Когтянц: «Я СТВОРИВ ТАКУ СОБІ ЖЮЛЬВЕРНІВСЬКУ ФЕНТЕЗІ»

– Маю сміливість сказати, що моя книга є доволі оригінальною. Чому? Вона написана в жанрі, якого я досі не бачив, і який сам для себе визначив, як "жюльвернівська фентезі". Відомо, що Жюль Верн намагався підхопити останнє слово тодішньої науки і донести його до читача у вигляді роману. Тож я зробив таке ж із жанром фентезі. Але важливіше інше. Мене дістали ті убогі копіювання тролів, ельфів, абстрактна боротьба світла і темряви, за престоли. У нас же існує українська демонологія! І от до свого роману я ввів українську демонологію. Мало того, працюючи з документами, а я працюю хіба з першоджерелами, чимало цікавого дізнавшись про наших предків, я переношу частину подій роману у Прусію. 

 Сюжет роману «Обре, сховайся добре» розвивається на тлі героїчних і трагічних подій Хмельниччини у 1651-1652 рр. Головний герой, який мимоволі вплутався у боротьбу розвідок балканських князівств, після тривалих поневірянь опиняється на Січі й під час виконання чергового наказу дізнається, що отаман загону – чаклун...   Диплом "Вибір Видавців" від "Коронації слова-2010". 

Іляна Корнєєва: «Я ПИСАЛА СВОЄМУ ЧОТИРИРІЧНОМУ СИНОВІ»

– Коли померла моя бабуся, протягом трьох місяців я просиналася від того, що не могла не чути того, що зі мною відбувається. Я брала клаптики аркушів і записувала все, що приходило в голову. Це все стосувалося моєї дитини. Синові було чотири роки, як це відбувалося і такого вдячного й уважного читача у мене ще не було. Так народилася моя перша книжка коротеньких віршиків, які можна використовувати під час купання, годування, розмови з дитиною, а надто під час засинання. Як на мене, тоді вкладається у душу оте найважливіше, вічне, що потім зможе допомогти…

«Привітаноньки» Іляни Корнєєвої це пестливі «примовляноньки» – оберегові пісеньки, приголубоньки, втішаноньки, лікуваноньки, жартівоньки, забавляноньки, привітаноньки. Дипломант «Коронації слова 2010» у номінації «Пісенна лірика про кохання». 

Окрім письменників, на презентації були присутні видавці а також Юрій Логуш, віце-Президент Крафт Фудз, засновник «Коронації слова» та Тетяна Логуш, президент Міжнародного благодійного фонду «Мистецька скарбниця», натхненниця «Коронації слова». З їх слів, перспективи «коронованих» творів покращуються, тож немає причин думати, що в подальшому буде по-іншому. Отже, «Коронація слова» триває...