"Рок Січ" відшуміла, чекайте на продовження наступного року.

Фестиваль українського року "Рок Січ" В Києві, на Трухановому острові, 6 – 7 травня проходив унікальний для України фестиваль "Рок Січ", організований Олегом Скрипкою(фронтменом ВВ). Такий собі всеукраїнський open–air.

Як кажуть самі хлопці, Воплі Відоплясова ініціюють фестиваль українського року, який об'єднав яскраву музичну молодь із відомими та потужними лідерами жанру, а головне - із публікою. Рок Січ – масштабна та резонансна подія після якої український рок-рух вже не матиме права не розвиватися на якісно новому рівні!

Проходив фест в центральній частині острова, на трьох сценах:

- Сцена Баржа (Рок)

- Сцена Вежа (Важкий рок)

- Сцена Ротонда (Читка)

Розмежування виконавців на сцени, за словами Скрипки, досить умовне.

Склад учасників фестивалю теж визначав Скрипка, як і багато чого на цьому фесті. Такі гурти як Бумбокс, Мандри, Плач Єремії та Тартак були запрошеними, але не мали змоги приїхати, бо в цей час приймали участь в інших концертах.

Протягом фестивалю відбулося кілька прес-конференцій:

Першою відбулася зустріч медіа з "найважчими" гуртами ТОЛ (Київ), Карна (Івано-Франківськ) та АННА (Львів).
Поставлені питання від телеканалу “Ентер” були настільки передбачуваними і некоректними, що одразу було помітно, що український рок для них річ дуже далека і примарна.

Суперечливе питання постало між гуртами ТОЛ, АННА і Карна. Перші стверджували, що молодих рок - гуртів в Україні вкрай мало, Карна ж стверджувала протилежне, та в одному вони дійшли згоди – відсутність належного фінансування.

АННА наразі активно готується до запуску офіційного сайту гурту, і працює над записом альбому, що має робочу назву “Сприймай мене”.

З приводу переїзду АННИ до Києва, музики відповіли, що і в Львові їм не тісно, на відміну від Карни, що переїхала в Київ з Івано-Франківську.

На не менш цікавій прес–конференції з Олегом Скрипкою було обговорено, наскільки цей фестиваль вдався і які наслідки за собою тягне. Фест організовано з тією метою, щоб люди нарешті зрозуміли, що є інша, своя, якісна і драйвова музика.

Згадувалося також про активну співпрацю ВВ з Назад шляху немає , і про відмову Скрипки співпрацювати з Нумер 482 на що він відповів: “Попса прогодує себе сама.”

Олег стверджує, що фестиваль повною мірою виправдав його сподівання, і єдиним недоліком вважає присутність п’яних пик.

Перший день

На острові атмосфера була досить спокійною, не зважаючи на величезну кількість відвідувачів (близько 80 000 осіб). Працівників правоохоронних органів теж вистачало, і бійок між представниками різних субкультур помічено не було. (Хоча вже є окрема стаття про правоохоронців>>> )

Акція “Чистий Рок” виявилась дуже дієвою. Завдяки їй територія острову не відчувалась суцільним смітником. Лише за перший день було зібрано 26 900 літрів сміття, що було обміняно на 269 літрів пива.

Також цікавою була акція з посадки дерев. Кожен гурт, що приймав участь на фестивалі мав обов`язково посадити своє дерево. Хоча, як мінус, окремі музичні виконавці фесту зауважили про те, що ямки для дерев вже були викопані за них. Танок на майдані Конґо саджали свій горіх в складі чотирьох музик, що й ілюструє світлина.

Як того і очікували, третина присутніх на фесті була в не тверезому стані. Ну і без швидкої допомоги не обійшлося, що і було логічним продовженням слему, що утворився на “Вежі” під кінець дня.

Але, почнемо з найбільшої сцени. На фесивалі Рок Січ була одна, м’яко кажучи, оригінальна сцена. Розміщувалась вона на справжнісінькій баржі і, відповідно, знаходилась на воді. Саме ця сцена, цілком логічно, мала б викликати найбільший інтерес серед молоді.

Пляж, пісок, вода, природа і улюблені гурти – чим не досконале поєднання? Організатори, вочевидь, думали так само, оскільки зачинатель Рок Січі Олег Скрипка разом із ВВ виступали (двічі) саме на цій сцені.

При цьому дуже здивував склад учасників на перший вечір. Серед них було три гурти, уявити які на одній сцені , особливо у такій послідовності важкувато. Це ВВ, Самі Свої, Коло Хмар, Джоня&Комарова Фарбований Лис, Оркестр Янки Козир, Абздольц та Борщ.

З іншого боку, якщо розглядати кожен із гуртів окремо, а також загальне враження від їх перформансу, вийде дуже цікава картина.

Недарма Самі Свої відкривали фестиваль на “Баржі”. Відвідувачі лише почали підтягуватись до Труханового острова, уважно вивчаючи розклад виступів учасників на різних сценах. Ті, хто потрапляв до “Баржі”, там і залишався принаймні до завершення виступу цього гурту.

Не щодня можна наживо почути настільки незвичну музику, якісне аранжування, оригінальне поєднання музичних інструментів.

Глядачі вмощувались на піску перед сценою, відділеною від них не стандартними для подібних заходів металевими перепонами, а лише тонкою смугою дніпровської води.

Так потроху створювалась атмосфера “живої” музики.

Насправді наступним на сцену вийшов гурт Фарбований Лис. До цього було ще кілька молодих колективів, непогано сприйнятих глядачем, але запам’ятались не вони.

Запам’ятались пісні про кохання, чуттєвий вокал Лесі Щербак, органічна комбінація музики й текстів.

До атмосфери справжньої живої музики додалось відчуття легкості, природності із приємними домішками романтики.

Останнім із трійки на “Баржі” з’явився Оркестр Янки Козир, який і сформував врешті-решт загальне враження від відкриття фестивалю у багатьох присутніх. Драйв, нестримний потік енергії, яскраве шоу – це вже атрибути справжнього рок-фесту. Це те, що заводить публіку, захоплює її у могутній вир свободи.

Звук на всіх трьох сценах був неймовірно якісним і гучним, як для відкритого простору. За своїми музичними вподобаннями люди розділились на три сцени.

Розпочали виступи на "Вежі" "Фліти". Відіграли вони так собі, відчувається, що готуються до MTV, тому рокерам було незрозуміло, чому хлопці виконували, приміром, "Колискову" з нового альбому чи "Ореста вбили", а не більш вибухові штуки, адже народ чекав саме цього, тим більше "Флітів" засунули на "Вежу", хоча органічніше вони б виглядали на "Баржі". "Їжачок" – візитна картка гурту, тому хлопці не могли її не виконати наостанок, хоча на сольних виступах грають цю пісню по декілька разів. Де-факто відкривала виступи на "Ротонді" Квадраджесіма, котру публіка ніяк не хотіла відпускати. Для багатьох Квадраджесіма виявилася досить незвичною музикою, хтось кричав : “що за шамани?” – це таке враження справляв вокаліст Шеша, виконуючи пісні навприсядки, з накинутою рядниною. Кумедно було спостерігати витанцьовування Шеши на фоні "Сили" Танка на майдані Конґо.

Etwas Anders створили емоційний вибух.

Все добре повинно колись завершуватися. На виступі ТОЛу, на сцену полетів камінь. Prozorowww перервав виступ і чемно попросив того, хто це зробив підійти до нього, попросивши вдруге і не побачивши ніякої реакції він виматюкався в мікрофона і заспівавши ще одну пісню завершив виступи на "Вежі".

Завершували програму на цей день ТНМК з Борщем. Музична програма ТНМК багатьох приємно здивувала тим, що переважно складалася з важких пісень, до загального задоволення не вистачало хіба що "Не мине мене мила" і загалом в цей день вони показали себе справжніми “альтернативниками”.

Другий день

Цей день почався на “Вежі” з виступу чудового гурту Тінь сонця, що потішили нас не тільки якісним виконанням своїх пісень, а й чудовими червоно – чорними вишиванками. Дуже прості в спілкуванні хлопці, після виступу організували невеличку фото-сесію.

"Бугі Вугі Джем Слем" на Ротонді вирізнялися “високоінтелектуальними, змістовними текстами”, - “Чувак чувака бачить із далека...”, до речі, ця пісня була спеціально перекладено українською з початкового російського варіанту!

Дуже потішив глядачів виступ херсонських хлопців з гурту “Ролікс”. Гурт представив змістовні українські тексти, підривну музику та й драйв самих виконавців. Чого тільки вартий текст пісні “Хвора генерація”, за виконання якої в часи Кучми, хлопці колись казали, що мали проблеми з прокуратурою.

З альтернативної сцени запам'ятався ще один гурт під досить голослівною назвою "Верховна Зрада". Що тут скажеш, хлопці дійсно виправдовують назву: вже після виступу їх тричі(!) викликали на біс. Виконували досить відомий хіт "Воду! Світло! Газ!", в якій описуються тяжке соціальне становище Львову, "Сатісфекшн" – кавер на відомий хіт Бені Бенассі, проанонсований хлопцями як "нова пісня Павла Зіброва".

White, котрих часто крутять по радіо Джем сприйняли на ура, а Полинове Поле, закінчуючи свій концерт зазначили: "З великою гордісттю оголошуємо, що зараз на сцену вийде гурт, на музиці якого ми виросли. Зустрічайте - гурт ВІЙ!" Легендарні представники Української готики гурт Вій, поки готувалися до концерту, щоб публіка не нудьгувала, розповіли чудову казочку з хеппі-ендом, як то вже заведено у гурті (...і жили вони довго і щасливо...). За два дні нічого подібного на фестивалі не було, і натовп “Вежі” качало в одному ритмі давно відомих пісень. Гурту було особливо тяжко грати через те, що їхньому басисту тільки в день виступу зняли гіпс, а ударник зламав паличку, не маючи третьої в запасі, довелося позичати. Після закінчення концерту Вія молодь кинулась за сцену, створивши чергу за автографами виконавців. У натовпі були чутні репліки, на кшталт: "Ми приїхали з іншого міста тільки заради вашого виступу."

Одразу після них виступали Назад шляху немає. Та по при всі намагання хлопців, що грали якісну, драйвову музику, після Вію вони сприймалися не на стільки добре, як могли б.

"Баржа" на другий день зібрала ще більше люду, що сидів прямісінько на піску, трохи змоченому ранковим дощиком. "Щастя" лабали кілька пісень із нової програми, не особливо зацікавивши публіку. Більшість меломанів-попсовиків чекали на "М.Р" – старезний гурт, що за своє 7-ми річне існування спромігся випустити лише один альбом. Ще не здогадалися, про кого мова? Це ж "Мотор’рола". Хлопці вирішили змінити назву, через що стали об’єктом для сміху. З цього народився жарт, що Мотор’рола змінила назву, оскільки цього вимагав оргкомітет фестивалю, аргументуючи це тим, що головний спонсор фестивалю – Siemens. Тож, хлопі потішили хіба що назвою. Програма ж розрахована на нещасних сопливих дівчаток, з якої можна виділити хіба що "А я собі гуля" та "Я переверну цей світ". "От Вінта!" співали про те, що краще не наїдатися цибулі, що таке "рок-н-рол для черепах" та таке інше, від чого аудиторію розривало на дрібненькі шматочки. Після того на "Баржі" відривалася сама і відривала оточуючих Ірена Карпа, що трохи не вклалася в відведені 40 хвилин.

Закривали фест, що є досить логічним, ініціатори дійства - гурт ВВ.

Хоча вони і розпочали виступ на півгодини пізніше, на настрій публіки це ніяк не вплинуло. Скрипка був на висоті, миттєва зміна інструментів (баян, гітара, труба), надзвичайно сильний і неординарний вокал. Хоча слухачі всіма силами намагались підспівувати Олегу, але це їм ледь вдавалось - Олег щосекунди змінював манеру виконання, імпровізував. Виконували як "пристаркуваті" пісні, так і відносно нові, що встигли стати всенародними хітами. Публіка до останнього не хотіла відпускати хлопців і їм доводилось грати на біс знову і знову. Закінчився фестиваль величезним вибухом овацій і словами Олега: "Сподіваюсь, вам сподобалась наша козацька держава. Чекаємо на вас наступного року!"

Дуже неприємним моментом є те, що після 18.00 представників преси перестали підпускати до сцени, щоб ми мали змогу зробити якісні фото. Не зважаючи на те, що ми є медіа партнерами фестивалю. Та й взагалі, охорона, як завше виявилася високоінтелектуальною і посилала "усіх і вся" на свій трьохслівний словниковий запас, до чого вже не звикати і чого не зміг виправити оргкомітет фестивалю: "Горбатого могила виправить".

Ми взяли кілька цікавих коментарів:

Гурт "Фліт", Володимир Новіков:

- Що Ви думаєте про розмови щодо негативного впливу Рок-Січі на довкілля острову?.. Чули про таке?

Ні, ми про таке не чули. Тут дуже от цікавим був захід, коли організатори дали гуртам посадити по дереву – це вже перекреслює те, що смітять, але смітять постійно й так, смітять всюди і завжди.

- Дерева всі у вас в гурті саджали? А то трохи неприємно вразило, що в більшості гуртів "посадка" обійшлася без фронтменів.

Саджав, але мені не сподобалось трішки, що за нас вже викопали яму, ми би хотіли самі яму викопати, трохи ж маємо сил.

- Коли заплановано вихід нового відео на пісню “Своє все заникай”?

Воно заплановано вже давним-давно, але зараз нічого не можемо сказати. Це не запланована справа, така щоб сказати через тиждень, через місяць... Ми працюємо над цим, чекайте...

- Як ви ставитеся до стрімко зростаючої популярності чи збільшується кількість запрошень виступити і ціна гонорару, якщо не секрет?

Ціна гонорару секрет. А щодо питання : збільшується кількість запрошень, люди вже менше лякаються слова “рок-музика”. Після того, тим більш, як ми даємо послухати й кажемо: “панк”, спочатку всі : “ой ні...”, але потім слухають і запрошують.

- Чому “проігнорували” Таврійські ігри?

Ми навіть не змогли квитки туди взяти. В нас ще були заплановані за довго до Таврійських на час їх проведення виступи. А відмовлятися і сваритися з ким-небудь ми не хочемо.

- Бо було таке, що на офіційних плакатах Ви були у списках учасників, але Вас так ніхто й не почув...

Нічого, можливо, на наступний рік відразу на велику сцену поїдемо. Маємо цілий рік ще для впертої праці.

Гурт "Роллікс":

Чи були здивовані Ви запрошенню виступити на Рок-Січі?

В принципі ні. Ми очікували цього, але воно так трішки несподівано вийшло, але загалом все нормально.

Чи планується в найближчому майбутньому вихід вашої дебютної платівки?

Так, в найближчому майбутньому очікується. Але коли саме я не знаю. На разі альбом записується і йде зведення, мастеринг і т. ін. Я гадаю, що в кінці травня все має бути завершено. А стосовно видавництва – то вже інше питання.

А записуєтеся в Києві? І його можна буде купити в столиці?

Так. Але питання, яким буде наклад диску...

Чи не хочете ви собі скрейтчера в команду?

Звісно, хочемо. Але принаймні в Херсоні діджеїв-скретчерів немає, є тільки діджеї, які там грають на вінілі або там на дисках... Вони в Херсоні ще так не розвиваються, як в Києві. Тим більше, навіть і в Києві важко знайти нормального скрейтчера.

В Київ ще не плануєте часом переїжджати на постійне місце проживання?

Ні, поки ні.

Ваше улюблене місце відпочинку в Києві?

Гм... незнаю. Взагалі-то любимо природу. Не подобається там саме місто, ритм життя такий, який відрізняється зовсім від Херсону, дуже ритмічно все розвивається. Ми полюбляємо так, нормально відпочити на природі.

Коли плануєте і чи взагалі плануєте відкриття офіційної інтернет-сторінки гурту?

Сайт не знаю, ми взагалі “пофігістично” ставимося до таких речей, як сайт і т.п.

А як же прихильники?

Ну, я не знаю. Я не думаю, що у нас так багато прихильників. Коли вони будуть, тоді, може, й виникне така необхідність робити сайт. Якщо, звісно, нам би надійшли пропозиції зробити сайт, ми б звісно погодилися. Але самі ми за цю справу доки братися не збираємося...

Світлини: Олексій Цілик та Роксолана Клименко