Сестри Тельнюк відкрили Золоті Ворота

Ще задовго до початку концерту довкола музею «Золоті Ворота» лунала музика сестер Тельнюк, і зацікавлені перехожі зухвало зазирали через «решітку», споглядаючи за репетицією. Герса надає концерту неповторної атмосфери, даруючи неймовірне враження зовсім іншого простору! Музика лунає під самий купол, оминаючи ефектні «побиті» високі мури, вистрибуючи крізь стіни герси, ніби резонуючи з поблискуванням поодиноко зазираючих зірок! Атмосфера дуже нагадує напівтеатралізовані дійства Blackmore's Night в середньовічних замках. Але... стукіт порожніх пляшок та гавкіт бездомних волоцюг (який Галина Тельнюк обіграла, представляєчи пісню «Назавжди») не дуже коректно нагадує про присутність в сучасному, а не середньовічному Києві.

10 вересня, в рамках серії концертів «Золоті Ворота відкривають Герсу», організованої співачкою Росавою, відбувся концерт сестер Тельнюк.

Враження від перших декількох пісень було дещо «змите» не надто чітким звуком, проте згодом звукорежисер впорався з цією проблемою.

Окрім самодостатніх творів, котрі були написані як музичний супровід до різних біографічних театральних постановок («Емілі», «Стусове коло»), в програмі концерту прозвучали пісні на слова таких поетів, як Роза Аутслендер, Пауль Целан, Рільке. Продовжуючи багатолітню музичну дискусію з творчістю батька, сестри виконали «Фламінго». Слухачі вперше почули дві прєм’єри – «Мури муровані» Павла Мовчана і «Трикутник» Богдана-Ігоря Антонича. Більшість пісень концерту були заспівані на слова цього видатного поета. Сестри Тельнюк приурочили їх до столітнього ювілею від дня народження Богдана-Ігоря Антонича.

Галина Тельнюк була не надто говіркою в поясненнях до пісень, самовіддано зосередившись на майстерному виконанні творінь, жестикулюючи під час співу. Пані Леся спокійно, але в той же час внутрішньо емоційно, віртуозно чаклувала над синтезатором, інколи «відволікаючись», беручи до рук бандуру. Олег ДеПутятін, з притаманною йому медитативною манерою гри на гітарах (а в одній з композицій на барабанах), крутив упродовж всього концерту головою з заплющеними очима. Але враження «відірваності» оманливе, бо насправді Олег поринає в музику, яку виконує, дуже гармонійно акомпануючи сестрам.

На контрасті з оточенням, в якому відбувався концерт, гостро відчувалось, що з усіх мурів і брам, найміцнішою та найнеприступнішою є «брама» поезії.

Якість музики сестер Тельнюк, це, окрім бездоганного виконання, та чутливого емоційного наповнення,  певний статус. А статус викликає у слухачів амбітні бажання. Сподіваюсь, що окрім візуального тиражованого знайомства з творчістю сестер Тельнюк (тобто DVD), в майбутньому матимемо змогу послухати їхні пісні на колекційному виданні вінілової платівки... ех...

Фотографії люб'язно надані Євгенією Мащенко

Трек-лист концерту:

1 – Душа (сл. Емілі Дікінсон)
2 – Agnus Dei (сл. Богдан-Ігор Антонич)
3 – Трикутник (сл. Богдан-Ігор Антонич)
4 – Зорелев, або сузір’я лева (сл. Богдан-Ігор Антонич)
5 – Хоровід (сл. Богдан-Ігор Антонич)
6 – Найбіліший голуб (сл. Пауль Целан)
7 – Назавжди (сл. Богдан-Ігор Антонич)
8 – Мури муровані (сл. Павло Мовчан)
9 – Ти ще живеш (сл. Роза Ауслендер)
10 – Сердешне серце (сл. Емілі Дікінсон)
11 – Мовчала я (сл. Емілі Дікінсон)
12 – Конвалії (сл. Василь Стус)
13 – Я завжди вдома (сл. Райнер Марія Рільке)
14 – Фламінго (сл. Станіслав Тельнюк)
15 – Галина Тельнюк прочитала одну з частиночок свого літературного "щоденника"
16 – Душа (сл. Емілі Дікінсон)