«Славське Рок» цього року намок
Нарешті Україна перетворюється на фестивальний центр Європи, бо ж географічним є вже давно. «ГогольФест», «МазепаФест», «Уніж», «Рок Січ», «Шешори», «Підкамінь» і так далі, аж поки в очах не потемніє. На відміну від численних фольклорних фестивалів, «Славське рок-фест» був, є і залишиться класичним рок-фестивалем із усіма притаманними йому ознаками: Sex, Drugs & ROCK’N’ROLL, а також радістю, кіно та небайдужими і відкритими людьми.
Повний фоторепортаж від Ореста Калиняка>>>
А тепер звіт про цьогорічний фестиваль, який проходив з 25-го по 27-е липня.
Уже підїжджаючи до Сколівського району, розумієш, що два тижні дощів не пройшли дарма. Трошки лякають розмиті ділянки дороги, істеричні і переповнені гірські річки і, звичайно ж, дощ, який то припиняється, то знову починається. Знайшовши собі місце, де жити, мерщій до місцевого клубу, поряд з яким вже лаштуються музиканти для виступу на денній сцені. У самому клубі відбуваються майстер-класи з розпису по склу та торбам. Учасників останнього можна було помітити, бо вони носилися зі своїми творами, як з писаними торбами, у прямому і переносному сенсах.
День перший
Доволі довго і натужно розкачувався фестиваль у перший день. Не всі доїхали, а ті хто доїхали, бояться дощу і не починають розкладатися або налаштовуватися.
Денна сцена розпочала свою роботу із певним запізненням, але це жодним чином не відбилося на якості виступу молодих гуртів. А якості там не бракувало. Виступали «Мартові» з Вінниці і під сценою почалися запальні танці. Потім були Fake Elegance, і танці перетворились на божевілля під дощем. Далі «Вертеп», «Віранда» і вже після «ЧеЧе» з’явились сумніви, що під головною сценою будуть у людей сили танцювати.
Але ввечері всі сумніви розвіялися. «Файно» зі Львова були дуже файними і, не зважаючи на болото під сценою, таки змусили чистеньких і трішки втомлених танцювати. Додали жару і року шведи Giri. А добивали танцюючих запальні рок’н’рольщики з Німеччини Mamasweed. Про них варто розповісти окремо.
Хлопці є дуже популярними у Європі і, зокрема, у рідній Німеччині. Таких шалених і приємних людей дуже рідко можна зустріти серед українських популярних музикантів. Так, як вони відривались і грали протягом всього фестивалю, а не тільки у свій день, навряд чи зможе ще хтось. Протягом усіх днів фестивалю вони казали, що музика повинна об’єднувати і дифундувати у різних країнах та напрямках, бо з Україною відбувається дивна і шкідлива штука: вплив іноземців на нашу музику є і він відчувається, а вплив наших на зарубіжні гурти майже відсутній.
А далі публіку розірвали наші рідні Віктор Морозов і Мертвий Півень. Як же мало було Морозова. Всього чотири пісні, а хотілося набагато більше. Самі «Півні» так грали, що місиво на болоті перетворилося на шаманські ритуальні танці із камланням «Літо буде!!!».
Після концерту тих, хто були під самою сценою можна було вирізнити дуже легко: бачите, що нюанси ландшафту починають рухатись - не сумнівайтесь це людина, яка танцювала у багні, а не галюцинація від передозування позитивних емоцій.
А вночі була дискотека у сільському клюбі. Були танці і народ ледь не побився, але це вже не стосується року.
День другий
З самого ранку зарядив свій виступ незмінний учасник цьогорічного фестивалю - Дощ. Невідомо, куди йому чіпляти бейдж, але вхід він мав скрізь, навіть до взуття відвідувачів.
Розпочали концерт на денній сцені «Діти Сонця» з Городка. Це були дійсно діти, і, справді, сонячні. Бас-гітарист віджигав і люди це оцінили належним чином. Далі грали кияни SюR, львів’яни «Інкунабула», рівненчани «ДЖАІРА», знову ж, львів’яни Evidence, улюбленці публіки і народні рокери «Очеретяний Кіт» з Вінниці, а закривали Денну сцену кияни з гурту Каті Гапочки. Тут танцювали хоробрі та розмальовані вар’яти та ті, що були вчора під головною сценою - ну треба ж їм було помитись і випрати одяг.
А на головній сцені нас вже зустрічали фанк-рокери зі Львова Green Silence. Хто там співа, що рок-н-ролл помер? Дзуськи! Живіший за всіх!!! І це нам яскраво довели Chiliбомберс. Поляки Koniec Swiata, розрекламовані під час фестивалю футболкою директора цього збіговиська, Сергія Харчука.
Найголовнішим розчаруванням другого дня, якщо не всіх трьох, стали британці The Ukrainians. Панове, де ви загубили свій рок-н-ролл? Чи не у банках та викладанні біології й англійської? Нудно і Сумно. Справжні українці не такі, тож змініть назву і виступайте собі у маленьких пропахлих віскарем і тютюном пабах Лоднону, а краще Плімуту.
Але італійські ска-хлопці з Парми, La Scarnemurta, пошматували небагаточисленну через болото публіку. Грати так, як вони, треба вчитись заскорузлим Юкрейніансам і багатьом молодим і гарячим українцям.
Після концерту знову була дискотека, але більшість фестивальної публіки зібралась у народному ресторані «Максим» і слухала патріарха київської рок-сцени, Юрія Товстогана. Разом із ним та після нього джем-сейшн влаштовували володарі призу глядацьких симпатій, Mamasweed, та Green Silence.
День третій і, сподіваємось, не останній
Кудись поїхав Дощ і люди так раділи сонцю, як ніколи. Полтавчани з «Контрабасу» сказали, що це вони із собою привезли, бо ще ніколи не виступали під дощем.
Денну програму відвідали «Ясон» з Вінниці. Цього року Вінниця була широко представлена саме вдень - чекатимемо на нові звершення і вихід вінницького року (не плутати зі співачкою на ім’я Альона) на велику. Заграли франківські «Кораллі». Беззаперечно порадували колишні «Карпатіани», а нині кияни, «PoliКарп». Потужно відіграли кияно-миколаївці з Animal’s Session. Презентували новий склад і аранжування «Контрабас». І розірвали дахи одесити Outstars.
Трохи підсохле поле стадіону чекало на людей і зустріло їх подільським fundamental-роком від «Пропалої Грамоти». Це був справжній і неприхований виклик усім зарубіжним командам. Вони довели, що українська земля теж багата на геніальних і драйвових. Вдруге виступили також «Файно» зі Львова, чим дуже порадували тих, хто спізнився на них у п’ятницю. Прекрасно відіграли колеги з Євро2012, Farben Lehre. І на мажорній ноті завершили СлавськеРок2008 чехи 100ºС.
Мистецька програма
Усі бажаючі мали можливість помалювати на склі, торбах, кераміці та створити ту саму кераміку, насолодитись креативними інсталяціями від українських художників. Усе це відбувалось у центрі Славського та носило більш стихійний характер, бо Дощ вніс свої корективи.
Спортивна програма
Ну який тут спорт у багні? Але ні, був, таки був! Як кажуть наші північні сусіди: «Безумству храбрых поем мы песню!». Так от, ті самі хоробрі займались іншими видами спорту, окрім літрболу. Вони грали у фрісбі, катались на велосипедах, наполягали на проведенні квесту, ходили у гори та танцювали, бо танці у Славському були одним із видів спорту.
Тут варто зазначити благородну місію фестивалю, щодо екології та інфраструктури регіону. Світовий банк каже, що ніщо так не руйнує екологію, як туризм. СлавськеРок хоче довести, що це не так і, в піку глобалістам підтримує екологічну безпеку регіону. Селище Славське знаходиться на межі катастрофи, бо один із найкращих гірськолижних курортів України не має каналізаційного колектора і водогону, а це означає, що скоро його затопить фекаліями і іншими відходами людської життєдіяльності. Владні посадовці району і області не звертають на це ні найменшої уваги. Є пропозиція створити фонд з назвою «Ні - затопленню Карпат гівном!!!» і скинутись на колектор для жителів Славського, які радо і гостинно приймають нас цілий рік.
Також від Сколе до Славського, через відсутність дач високопосадовців зі столиці, не має нормальної сучасного рівня дороги. Панове, це лише 20 кілометрів, а у місцевої адміністрації не має ні часу, ні грошей зайнятись цим питанням.
Проводились антисміттєві квести і акції. Отже сміття у Славському залишили якомога менше.
Кінопрограма
Цього року подарувала місцевим жителям свято, на яке вони чекали двадцять років. Олесь Санін привіз і показав фільм, знятий у цих краях кіностудією ім. О. Довженка, «Захар Беркут».
Найцікавішим під час показу було те, що прийшли люди у святковому вишиваному одязі. Довго гадали, хто це такі, а виявилось, що це на двадцять років старші актори фільму, яких запросили зіграти у ньому під час зйомок у Карпатах. Вони дуже довго чекали на цей день і коли дізнались, що побачать цей фільм, то постійно питали: «А коли ви покажете «Захара Беркута»?»
Також за скороченою програмою була показана добірка фільмів з фестивалю «Відкрита Ніч».
І, наостанок, відзначимо подарункову місію фестивалю. Організатори і спонсори подарували місцевій музичній школі бандури. Є думка організувати у Славському народну бібліотеку: наступного року кожен, хто приїде на СлавськеРок, візьме з собою книжку і подарує її жителям селища. Треба подарувати фортепіано, декілька гітар та баянів. Дякуємо благородним організаторам, які залишають по собі не гори сміття і розбиті дороги, а музичні інструменти та допомогу у розвитку краю.
Повний фоторепортаж від Ореста Калиняка>>>
Фото: Тетяна Попик