Танці на столах від НУМЕР482
Якщо вам здається, ніби у вас все гірше нікуди - світ втратив своє кольорове забарвлення, люди настроєні проти вас вороже і нічого не виходить, вам можна поставити лише один діагноз: ви не знайомі з творчістю одесько-київського гурту НУМЕР482.
Що ж робити? Необхідно підзарядити акумулятори. А допоможе вам у цьому вокаліст вищезгаданого гурту Віталік Кириченко, бо він є суцільним випромінювачем позитивної енергії, тому вам з легкістю вдасться заразитись від нього цілим сплеском гарних емоцій.
Переїзд до Києва для гурту, безумовно, став важливим кроком у їхнє світле майбутнє. Вони мають усі шанси довести знак своєї якости і, без лестощів буде сказано, перескочити популярність своїх колег - тих же ВВ та Океан Ельзи (хоча це вже класика). В будь-якому разі, цей процес буде послідовним і закономірним.
Звісно, у сценічній поведінці соліста можна вбачати мимохідні ремінісценції, але вони на стільки незначні, що зауважувати їх не варто. Якщо ж уважно прислухатись до музичного творива: ніби і стандартний склад музикантів, ноти ті самі, всі звуки давно чуті, але є тут щось таке, чого не почуєш ні у кого іншого; тексти - то взагалі окрема тема, адже вони насичені яскравими образами і їх сміливо можна вважати... високодуховними. Щирість - головна зброя соліста рок-команди. І хоча це не рок у його чистому вигляді, але Віталік, здається, ВЖЕ став нео-секс-символом для українських дівчат, в деякій мірі затьмаривши САМОГО Вакарчука (який не байдужий до творчости НУМЕРа - прим. авт.).
"Замєчатєльна" чутка про розпад групи, пущена в маси в якості всемогутнього піару, довела свою безглуздість під час виступу 24 вересня 2003р. у арт-клубі "44". Дуже прикро, що в клубі зібралось не так багато народу, як могло вміститись. Дехто, ще до виступу, виходив з приміщення, висловлюючись, мовляв "сьогодні тут рок - будуть тріскати склянки - треба тікати!". А даремно, адже це була чудова нагода ознайомитись із творчістю НУМЕРа, відчувши повний лайв-драйв. Одеські пацани потішили як стовідсотковими гітами, так і абсолютно новими речами, які на гітовість претендують ще більше. Особливо до глибини душі і скупих журналістських сліз вразила пісня "Молитва": при всій повазі, Muse відпочиває... Побільше би таких "багатостраждальних\" пісень. Але це, мабуть, був би НЕ НУМЕР, бо НУМЕР - це 482 градуси спеки! Це переважно жваві і позитивні композиції, від яких хочеш-не хочеш, а затанцюєш.
Хоча не обходилось і без гріха: було запропоноване і реґґі (ох, ця всенародна любов до 5nizza!!!). Порадував Віталік482 вже традиційними танцями на столах!
Кількість нумерських пісень вже вимагає альбому. Їм би доброякісну розкрутку і засяяли б вони в ореолі слави. Чого їм і щиро бажаєм.
