Угорський фестиваль «Sziget» для ТНМК перетворився на домашній концерт
Днями в столиці Угорщини Будапешті, на острові Обудай посеред Дунаю, закінчився найбільший у Східній та Центральній Європі 15-й музичний фестиваль «Sziget». Він тривав тиждень, із 8 серпня. Виступили 500 угорських та 250 іноземних виконавців із 44 країн. Глядачів було близько 400 тисяч.
У неділю на сцені східноєвропейської музики «Bahia» Україну представив гурт «Танок на майдані Конґо». Він почав виступ о пів на першу ночі і грав майже півтори години. Усього на фестивалі близько 60 сцен, на яких виступали переважно рок-гурти.
– Мене вразили британські електронщики «Chemical Brothers», – каже вокаліст гурту «ТНМК» Олег Михайлюта на прізвисько Фагот. – Нас поселили у готелі «Honvend». А наш концертний директор захотів жити в наметі біля сцени. Згадував молодість. Виконували пісні українською, а ще французькою – «En Automne» та « Grains» англійською. Публіка краще сприймає англійську.
Олександр Сидоренко на прізвисько Фоззі на фестивалі зірвав голос.
Українців багато було? – питаю його по приїзду в Київ.
Кількість офіційно виданих віз на фестиваль українцям зросла більше ніж у три рази в порівнянні з минулим роком. Півтори тисячі того року, і п’ять цьогоріч.
Як вам інші українські гурти?
Ми вважаємо, що на фестивалі виступали три з половиною українські гурти. За половину слід вважати «Гоголь Бордело». Плюс гурт українських циган «Técsői Banda», «Esthetic Education» і ми. На головній сцені прямо перед хед-лайнерами усі дні майорів український прапор. Українці, певно, зрання займали чергу перед сценою. Там усі питали «where are you from». «African Village» коли почули «from Ukraine» почали скандувати «Ю-щен-ко».
Як відбувся ваш виступ?
На «Bahia Stage». Там грали виключно гурти зі східної Європи. Під час нашого виступу зібралася найбільша аудиторія, яка була на Бахія за усі дні проведення фестивалю. Організатори, звісно, такого не очікували. Трошки більше половини наших глядачів були українці. Ідентифікували по підспівуванню. Наш виступ ми розраховували на менший час, три пісні з запланованих нам не дали зіграти, оскільки не планували спілкуватися з публікою. Ми думали, що вони нас не зрозуміють просто. А потім, як вийшли на сцену і побачили кількість українських прапорів, підспівуючих людей – розслабились і давали наче домашній концерт. У перших рядах взагалі усі були свої.
Новий репертуар?
Презентували нову пісню «Спам». Вона написана і виконуватиметься спільно з Сергієм Шнуровим з російського гурту «Ленінград». Але там ми грали без нього. Публіка була дуже якісна, почався баді-сьорфінг, охоронці намагалися перешкоджати. Але усе це дрібниці в порівнянні з тим, як нам повідомили, що ми грали останню пісню. Ми вже спускалися зі сцени. Підійшли до гримерки – і почули, що люди під сценою співають Гімн України. Але наші мікрофони вже були вимкнені. Проте, ми все одно повернулися на сцену, вже лунав другий куплет. Звісно, це було некрасиво з нашого боку знову вилазити на сцену, але Гімн є Гімн. Приємно, що туристичні компанії пішли нам на зустріч. Автобуси з українськими туристами мали від’їжджати о 12-ій, а наш виступ почався близько першої ночі. Тож, організатори пішли на поступки і відтягнули рейс.
Футболки з очима, які бачили ТНМК?
Так, ми їх зробили спеціально до «Сігету». На них написано «Я бачив ТНМК на власні очі». Організаторам подарували іменні футболки збірної України з футболу. Взагалі, за кордоном неймовірно відчувається самоідентичність. Коли бачиш там, в Будапешті, або в Москві, або деінде машину з українськими номерами, хочеш поцілувати її у протектор. Я прапор в натовп жбурнув, щоб побільше було наших. Під час виступу були німці і поляки, не знаю, що вони там відчували, бо потім я зрозумів, що ми трішки неповажно поставилися до закордонних гостей, бо вони не розуміли, що відбувається. Наче втрапили на концерт в Україні. Можливо, треба було грати для інших. Але нам було добре і так, ми задоволені й Будапештом, і фестивалем. Важко було зрозуміти, як люди, розмовляючи різними мовами, слухаючи різну музику, змогли уникнути на цьому фестивалі бійок або якихось сутичок.
В Україні щось таке можливе?
Дуже захотілося щоб ідея «Рок Січі» трансформувалася в такий міжнародний фестиваль. Труханів острів – ідеальне місце для такого дійства.
Відеопідтвердження сказаного буде?
Так. Ми багато знімали на камеру і зробимо спеціально ще один фільм «Шопопалошоу». Це вже буде четверта серія. Перші дві розповідають про історію ТНМК, а третя – про нашу французьку гастроль.
Тур Францією повторити б?
Дуже хотіли б це зробити, але щоб організувати треба надзвичайно багато сил і грошей. Для цього треба на пів року переїжджати туди і кидати хід справ тут. Ми так не можемо. У нас була купа випадків, коли іноземні концерти злітали в останній момент, коли вже візи у паспортах стояли.
У вівторок на одній із найбільших сцен альтернативної музики «Wan-2» український гурт «Esthetic Education» співав аж півтори години. А от гурт «Дєвочка» із США, який виступав перед ними, проспівав усього 40 хв.
Також на «Сігеті» показували кіно, були спортивні змагання. Люди, що купили квитки на фестиваль, відвідували їх безкоштовно. Квиток на один день коштував майже 200 грн, а на весь тиждень із місцем для намету — 37 500 угорських форинтів (1000 грн). Замість квитків перепусткою на фестиваль був плетений браслет.
У п’ятьох місцях на острові в наметах із їжею подавали мексиканські, бразильські, італійські, угорські страви. Біля готелю «Honvend», де селили музикантів, поставили надувний басейн. По території фестивального містечка їздили пересувні душові кабінки. А от в річці Дунай плавати заборонили.
Photos by Zsolt David & TNMK