В Києві виступили «батьки хеві метал»

8 вересня в київському концертному клубі «Стереоплаза» відбулася неординарна для всіх поціновувачів важкого року подія – виступ відразу кількох знаних європейських гуртів. Початково дійство називалося «Gasoline fest», в день концерту було перейменоване на «Gas station» і було присвячене Дню працівника нафтової промисловості. Концерт у респектабельному клубі (колишньому ангарі) нагадував великий корпоратив фірми «БРСМ-Нафта» (головного спонсору фестивалю), на який купили квитки ще близько двох тисяч відвідувачів.

Організатори підібрали програму, яка влаштувала усі покоління любителів важкого саунду: від симфо-металічних «Within temptation» до «батьків» жанру хеві метал «U.D.O». До речі, група «Accept», співзасновником якої був вокаліст Удо Діркшнайдер, також скоро відвідає Київ, де виступить у тій самій «Стереоплазі».

Досить незвично на сцені виглядали відразу чотири ударні установки. Присутній був і великий відеоекран, який додавав динаміки навіть до вельми повільних композицій.

Першою виступила київська група «Morton», саундчек якої значно затягнувся. З цієї причини кияни зіграли всього декілька пісень. Слід відмітити потужний вокал та загалом якісний саунд «Мортона», за який було не соромно перед іноземними гостями.

Гурт поступилися місцем корифею хард-року, ударнику Тарʼї Турунен, «Rage» та «Masterplan» Майку Террані. У перерві організатор фестивалю пообіцяв привезти ще одних корифеїв, «Manowar», подякував спонсору фестивалю та вмовляв публіку прийти на наступні метал-події.  

Майк Террана грав на ефектно підсвіченій пересувній ударній установці і влаштував потужне шоу за рахунок віртуозного володіння інструментом. Як і гітарист Інгві Малмстін свого часу, ветеран рок-музики привчав молодь до класики: виконувалися композиції з «Лебединого озера», «Лускунчика» та багато інших впізнаних класичних мелодій, поєднаних з важкими ударними. Наприкінці метр кинув палички та почав барабанити по установці руками, причому незгірш, ніж паличками.

Третіми виступили ветерани треш-металу, швейцарці «Coroner». Звук на їхньому виступі, як і на виступі Террани, викрутили практично ідеально, що рідко спостерігається на українських майданчиках. Звучали пісні з рикаючих вокалом, електронними семлами й довжелезними соло-партіями. Виконувалися пісні різних часів: «Internal conflicts», «Die by my hand», «Divine step» та ін. Загалом гурт звучав досить медитативно за рахунок багатократно повторюваних програшів і специфічної примочки гітариста. Інколи посеред гуркотливого шаленства звучали повільні вставки, що більше нагадували психоделічний рок. Гітарні рифи вганяли когось в оціпеніння, а когось змушували танцювати до упаду.

Четвертими на сцену вийшли нідерландці – команда «Within temptation». Цього разу інструменти визвучили не так якісно, як попередні гурти, досить тихо звучав вокал. При цьому відеоряд і освітлення, а також подача гурту були на найвищому рівні. Звучали пісні в основному з останнього, концептуального альбому 2011 р. «The unforgiving», присвяченого персонажам серії книг-коміксів Стівена О’Коннела, які ведуть боротьбу зі злом. Саме у стилістиці «The unforgiving» був витриманий відео-вступ до концерту. Гурт також включив до програми, яка була дуже стислою й тривала близько години, декілька своїх відомих хітів («Stand my ground», «Ice Queen», «What have you done») і акустичну пісню «Never ending story». Завершувала сет пісня «Mother Earth» з другого альбому, який свого часу приніс гурту визнання.

Нарешті, останніми, вже досить пізньої години, вийшли на сцену класики хеві метал «U.D.O». Команда Удо Діркшнайдера увігнала всіх, хто залишився після симфонічних нідерландців, в екстаз й змусила підспівувати під відомі хіти: «Break the rules», «Metal heart», «Princess», «Independence day» та ін.

Загалом фестиваль важкого року пройшов насичено, а обіцянки представника агентства «Grand Prix» привезти когорту відомих зірок вносять надію на продовження таких подій.