Весь цей джаз в Києві
В Києві пройшов Міжнародний джазовий фестиваль з дуже символічною і актуальною для України назвою «Єдність». Це вже 13-та весна фестивалю. Єдність як весняний пролісок, що занесений до Червоної книги, кожного року на межі зникнення. Та все ж не без допомоги добрих людей Єдність 2014 відбулась.
Хоч джазові музиканти та й не тільки джазові за невеликим винятком, поза політикою, цього разу події в Україні останніх трьох місяців зачепили всіх. Перед початком фестивалю хвилиною мовчання вшанували загиблу небесну сотню майдану. Організатор фестивалю Сергій Грабар зачитав звернення Міністра культури Євгена Ніщука. Єдність виправдала свою назву, ви б чули як вітали глядачі одного з багаточисельних спонсорів фестивалю, директора цегляного Луганського заводу. Навіть музикантам не плескали з таким завзяттям. До повного апофеозу не вистачило тільки гімну України, в джазовій обробці звичайно.
Перейдімо безпосередньо до фестивалю. Він дійсно був міжнародним. І не тому що зібралися музиканти з Румунії, Польщі, Італії, а тому що в залі то тут, то там можна було почути англійську, угорську, румунську та інші мови.
Для тих хто не дуже цікавиться фестивалями, а надто джазовими, і випадково натрапили на цю статтю, невелика історична довідка. Міжнародний джазовий фестиваль «Єдність» заснував у березні 2002 року письменник Сергій Грабар. «Єднiсть» – фестиваль, на якому впродовж багатьох років було представлено найрізноманітніші джазові напрямки. Своєрідною родзинкою фестивалю в різні роки стали виступи дитячих джаз-бендів. Особливістю джазових фестів і концертів є те, що вони випадають з узвичаєної концепції академічності, але й не скочуються в шаленство емоцій.
Цьогорічний фестиваль умовно можна поділити на дві частини: перша – легка, тепла, інструментальна, а в другій вже була задіяна важка артилерія. Отже, все розпочалося певна річ з України, першими виступили відомий піаніст Володимир Соляник, оркестр та Марія – юна дівчинка-вокалістка. Маріїн спів та чудова гра Соляника зірвала бурхливі аплодисменти. Опісля італієць Габріелє Дінаро (Gabriele Denaro) з оркестром «Київ Гранд Класік», Габріеле Дінаро відомий у сучасному музичному світі, завдяки створенню музики для кінофільмів та театральних спектаклів. Він співпрацював з відомим композитором Еніо Морікконе, якого вже можна назвати класиком цього жанру. Як влучно сказав ведучий, а ведучим за старою традицією був відомий джазмен Олексій Коган, його музику можна побачити. Я відразу ж проекспериментувала, і справді, за заплющеними очима в уяві за кілька секунд починають проступати образи вже баченого колись берегу моря, чи не баченого міста. Був і сюрприз від музиканта, одна з композицій називалась Київ. Серед усіх п’єс я безпомилково її визначила. Не знаю, чому так вийшло, мабуть, це магія.
Якщо першу частину могли слухати навіть люди, які не є шанувальниками джазу, то другу – лише палкі прихильники, бо свою музику грали наскрізь джазові гурти: інтернаціональний Романіан – Юкрейніан Джаз Мітінг (Romanian-Ukrainian Jazz Meeting) та Польський Audiofeeling Band. «Romanian-Ukrainian Jazz Meeting» це – як ви вже зрозуміли з їх красномовної назви, такий собі синтез румунського джазу та українського фольку (Флорін Радукану – фно (Румунія), Валентин Корнієнко – контрабас, Віталій Бажора – ударні; Даліла Чернатеску – флейта Пана (Румунія), Kyiv Saxophone Quartet). Найбільше запам’яталась флейта, яка задавала фольклорну мелодику композиціям.
Недоліком, хоча ні, незручністю фестивалю була розтягненість у часі. Три антракти, більше п’яти годин в кріслі і в результаті половина глядачів не дочекалася польського бенду, оскільки поспішали на «останню маршрутку».
Ті, хто все ж таки залишився на Польський бенд, точно не пошкодували. Особливо вразили віртуозними та емоційними соло піаніст Павел Качмарчик та ударник Девід Фортуна. ГуртAudiofeeling Тrio – це авторський проект Павла Качмарчика. Він вважається одним з кращих музикантів молодого джазу Польщі. Музиканти грали композиції з відзначеного чисельними нагородами альбому "Complexity in Simplicity", виданого престижним агентством ACT Music. Саме цей альбом зробив Павла Качмарчика відомим в усьому світі. Проект здобув титул Альбом Року за результатами рейтингу Jazz Top 2009 видання Jazz Forum. Мені вони відразу припали до душі, бо тріо в складі ф-но, контрабаса і ударних для мене найкраща комбінація з усіх можливих.
Загалом враження дуже позитивне. Маю надію, що наступного року Єдність буде ще яскравішою подією. А головне щоб вона просто була.