X3M’юзік жир та м’ясо

Серед захоплених відгуків публіки у перший день чулося переважно “жи-и-и-и-и-ир!!!” а у другий “м’я-я-я-а-а-со!!!”.

Кожному своє.

А цього року на фестивалі X3M’юзік “свого” вистачало вперше за історію фестивалю грали лише українські гурти. І не мало!

Шанувальників першого виявилося менше ніж другого. Логічно, бо перше, здається, в ще глибшому андеґраунді. І все це щастя має хтось звідти викопувати та людям показувати. Дякуємо організаторам за наше щасливе дитинство ). Концерт з великою кількістю учасників дуже рідко не розчаровує і залишається цікавим від початку до кінця. А якщо продовжувати кулінарні асоціації, варто зазначити що рецептів приготування масних страв виявилося все ж більше ніж м’ясних “фанк день” був різноманітнішим, а “рок-н-рол” день більш рівномірним за звучанням, місцями дещо одноманітним. Не будемо сперечатися про смаки, а розкажемо проте, що до смаку нам.

Найбільше вразила екзотика – ті групи, які раніше не чули, або чули мало.

Гуцул Каліпсо

Колоритні хлопці, що й казати! Під жваву музику в стилі Братів Гадюкіних ворушились навіть ті, хто чув “Гуцулів” вперше. Що вже казати про тих, хто саме на цих пацанів і чекав.

От стосовно Тумана - думки розділилися ) хтось чув пісню “Стена” та свідчення про легендарність-геніальність, а когось не загребла “эта моя лирика (она вас загребает)”. Коли він останнє грав в Києві – не відомо, проте публіка живо реагувала, а місцями навіть підспівувала. Така щира надривна трагічність навпіл з нахабною агресією.

Бугі Вугі Джей Слем – сприймається “На ура!” але невеличкими порціями – делікатес та сплески енергії здобрені духовими.

Злой Как Пес приємно здивували, як на маловідомий гурт – своєю яскравістю та енергетикою їм, здається, вдалось розкачати зал краще за інших. Здається, ми ще маємо про них почути.

Бум бокс виявилися дуже спокійними та позитивними. Ідеальна пара, перепрошуємо, трійка ) Андрій Хливнюк (ех-Графіт), Валік та Муха з Тартака. – вокал+Ді Джей+гітара. А якщо стати так, щоб не було видно ді-джея – візуально ледь не 5NIZZA. Вцілому ж – кльова лірика, чудовий вокал та душевне виконання. Публіка притихла, здається, хтось навіть сльозу пустив... Кажуть, хлопці старанно працюють над альбомом, думаю, ця інформація багато кого потішить.

Фактично Самі – кульмінація вечора, точніше ночі. Багато хто із слухачів чекав саме на них – і дочекався ж! Виступ почався з того, що 10 хвилин не міг початись) Ну, не музиканти в цьому винні, а звукорежисери. Але публіка виявилась досить стійкою і спокійно дочекалася початку виступу. Був їм і “Кіріян” (пісня відома за збірником “Енергетика”) і “Любе Лібідо” і багато іншого. “Вродливе м’ясо” із Положинським. Остання - “Сашахуй” - Ірена з табличкою “Сашахуй” в руках плюс Сашко, що інтенсивно підспівує нецензурні слова. Карочє, повеселились на славу.

Димна Суміш з індійськими спеціями. Найбільша концентрація людей з камерами спостерігалася саме під час їх виступу (і де вони раніше ховалися). До того ж, цей гурт – велика любов публіки, незважаючи на те, що вони співають – “Стіну” чи “Харі Крішну”. Власне, цього вечора звучало і те, і друге.

Квадраджесіма потішила “Позитивними рухами” це пісня така, тобто “Positiv Vibrations” і не лише пісня, але й характеристика стану публіки - жива “елетронна” музика + живі емоції музикантів роблять свою справу вже не перший концерт і щоразу вдало. Власне, Квадра є Квадра – усі пострибали, втомилися, але лишились задоволеними.

БРТ – на вухо – ска, на око – три поросяти ) точно не переплутаєш з іншими. Що дивно, це так зване “ска” дуже нагадує суміш “Діскотєкі Аварії” (наприклад, пісня про новий рік) та ще чогось такого мутно-дитячого. Нє, ну публіці весело було, це головне.

П’ятки Мало того, що гурт “косить” під російські панкові гурти, так ще й цього не соромиться - соліст вийшов на сцену у футболці гурту “Таракани”. Неподобство яке...

А до Борща та Станції Мир ми не дожили. Музичне переїдання зморило. Здається, кінчили (тобто пішли на трамвай) десь на виступі Армади (до речі, незаявленої в списку учасників). Думаємо, що було весело.