Esthetic Education: перший концерт за дев'ять місяців

У Києві відбувся довгоочікуваний виступ найкращої української інді-рок групи

«Естетики» люблять випробовувати терпіння своїх фанів. Минув майже рік відколи вони востаннє відіграли перед київською публікою. Тоді, в листопаді 2008-го, це була стисла нарізка хітових композицій в рамках «Moloko Music Festival». І ось – нарешті – перший сольний виступ з часів «Артефакту». Концерт, присвячений 5-річчю від дня народження гурту, в будь-якому випадку був приречений на успіх...

Два роки тому Esthetic Education вже виступали у тому самому клубі на осторові Гідропарк. Що цікаво, тоді клуб називався «Opium», а спонсором виступу було пиво «Brahma». Нині «опіум» замінили політкоректним «UA», а замість «Брами» спонсором виступав безалкогольний «Плейбой».

Варто сказати, що в Києві цього дня було не по-літньому холодно, від самого ранку падав холодний дощ і на час заявленого в квитках початку – 21:00 – людей зібралось вкрай небагато. Втім, була у поганої погоди і зворотня сторона: дощ і холоднеча максимально відлякали традиційних для Гідропарку стрьомного вигляду «гостей нашого міста», тож до клубу потрапили ті, хто йшов спеціально на концерт «Esthetic Education», а не з метою подригатись на нічній дискотеці.

Отже, виступ розпочався приблизно з півгодинним запізненням. Повної зали в результаті так і не зібралося; люди так-сяк заповнили прямокутну нішу під сценою, а барна стійка по обидва боки від сцени лишалась напівпустою. Особисто я досі не можу збагнути, у чому причина такої неуваги до гурту. Невже людей настільки відлякала погода (надверчір дощ припинився і навіть вийшло сонце)? Чи цілком бюджетна вартість квитків (80 грн. з флаєром)? Чи, у що я просто не можу повірити, «естетиків» підзабули за довгі місяці їхнього мовчання і їм знову потрібно «розкачувати» українську публіку?

Здається мені, швидше за все, Луї Франк і компанія продовжують бути не в форматі пересічного українського меломана. Музика «Esthetic Education» занадто складна, занадто інтелектуальна (якщо до цих епітетів взагалі можна застосовувати характеристику «занадто»), мелодії гурту занадто далеко виходять за рамки «трьох акордов любві». Їх – страшно подумати – потрібно слухати! Навіть швидкі, ритмічні композиції гурту аж ніяк не позбавлені змісту (ноги танцюють, але голова все одно думає). Вихована в новітніх традиціях етно-панку, українська публіка не зовсім готова сприймати музику, від якої в Європі всі ходять на головах. «Esthetic Education» – це той мейнстрім, «середній клас», якісний буржуазний музичний прошарок, якого так бракує в Україні. Тому й складається така – дика, як на мене – ситуація, коли на концерт групи такого рівня приходить 50-100 чоловік...

Не бачу сенсу розповідати про сам виступ (розповідь про музичний концерт вважаю збоченням штибу пояснень сліпому, що таке червоний колір), скажу тільки, що це було двогодинне море драйву, з «Horrible Disaster» на початку і «Журавлями та кораблями» в кінці. По завершенню базової програми гурт двічі викликали на біс, а остаточно концерт скінчився тільки тоді, коли «естетики» переспівали усі старі та нові пісні зі свого репертуару (жарт). Після чергового виходу на біс, вже без Хусточки і Надольського, а вдвох із Шуровим, Луі пожартував, що концерт буде тривати доти, доки в залі лишиться бодай одна людина і фактично дотримав слово: близько дванадцятої години залишки публіки розбіглись доганяти останні потяги метро.

Це був чудовий, по-домашньому камерний виступ. Сподіваюсь, наступного не доведеться чекати ще дев'ять місяців :)